Гендерні відмінності в редукції невротичних симптомів

Зміни, що відбулися в нашій країні за останні десятиліття, в тому числі розмивання меж традиційної сім`ї і ослаблення глибоких соціальних контактів, надають дезадаптірующімі вплив на людину, проявляючись не тільки в зростанні нервово-психічних розладів, а й в наростанні різних конфліктів. Це актуалізує пошук і розробку короткострокових методів психотерапевтичного втручання, які базуються на підвищенні інтенсивності психотерапії з метою зменшення термінів лікування і матеріальних витрат без зниження її ефективності.

Метою дослідження було визначення гендерних відмінностей у хворих невротичного регістру в редукції невротичної симптоматики при проведенні короткостроковій групової особистісно-орієнтованої (реконструктивної) психотерапії.

У дослідженні брало участь 103 пацієнта (58 жінок і 45 чоловіків у віці від 18 до 35 років), які проходили лікування у відділенні неврозів і психотерапії Інституту ім. В.М. Бехтерева. У дослідженні була використана Клінічна шкала самозвіту - SCL-90 (L.R. Derogatis et al., 1974), призначена для визначення провідної симптоматики у хворих з нервово-психічними розладами в дослідницькій та клінічній практиці.

Було обстежено 10 психотерапевтичних груп, в кожну з яких входило від 9 до 13 осіб. Групова психотерапія для досліджуваних пацієнтів була основною формою лікування протягом чотирьох тижнів. Хворі обстежувалися двічі - на початку і в кінці групової психотерапії.

Результати дослідження показали наявність гендерних відмінностей проявів психопатологічної симптоматики у пацієнтів невротичного регістру. Гендерні відмінності в динаміці невротичної симптоматики статистично достовірні за наступними шкалами опитувальника SCL-90: "Міжособистісна тривожність" (у чоловіків показник знизився з 1,32 ± 0,81 до 0,76 ± 0,70, у жінок з 1,73 ± 0 , 83 до 1,25 ± 0,80, відмінності достовірні при p lt; 0,01) - "Депресивність" (у чоловіків показник знизився з 1,28 ± 0,69 до 0,89 ± 0,64, у жінок з 1,81 ± 0,72 до 1,22 ± 0,75, відмінності достовірні при p lt; 0,01) - "психотизма" (у чоловіків показник знизився з 0,76 ± 0,56 до 0,39 ± 0,39, у жінок з 1,02 ± 0,67 до 0,61 ± 0,62, відмінності достовірні при p lt; 0,01) - "Загальний симптоматичний індекс" (у чоловіків показник знизився з 1,19 ± 0,55 до 0,78 ± 0,56, у жінок з 1,51 ± 0,56 до 1,06 ± 0,58 , відмінності достовірні при p lt; 0,01) і "Індекс прояви симптоматики" (у чоловіків з 56,20 ± 16,15 до 39,78 ± 20,31, у жінок з 63,07 ± 14,28 до 48,96 ± 18,57, відмінності достовірні при p lt; 0,01).
І до початку, і після завершення лікування у жінок такі симптоми, як постійне відчуття особистої неадекватності і неповноцінності в соціальних контактах, самоосуждение, незручність і виражений дискомфорт при міжособистісному взаімодействіі- недостатність мотивації і втрата життєвої енергії, а також почуття безнадійності, марності, соматичні і когнітивні характеристики депресії, виражені сильніше, ніж у чоловіків (plt; 0,05). Невротична симптоматика у жінок відрізнялася великою різноманітністю, а також інтенсивністю проявів.
Проведене дослідження свідчить про те, що в процесі короткостроковій групової особистісно-орієнтованої (реконструктивної) психотерапії відзначається позитивна динаміка редукції невротичних симптомів як у чоловіків, так і у жінок (plt; 0,01), що підтверджує ефективність використовуваного психотерапевтичного методу.

Підсадних С.А., Хмилова Т.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!