Тренінг мнемотехніці як активний метод навчання

Постійне поповнення і оновлення знань - найважливіша сторона діяльності будь-якого фахівця. В наші дні оновлення наукової інформації йде з такою швидкістю, що традиційне навчання вже не задовольняє запитам фахівців. Виникає проблема, яку можна вирішувати на стадії підготовки фахівця, а саме - у ВНЗ: формування таких якостей уваги, пам`яті і мислення, які дозволять людині оптимально засвоювати інформацію, що надходить. У зв`язку з цим стають актуальними розробка та впровадження в процес навчання різних способів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. Ці способи отримали збірна назва "активні методи навчання". Продуктивність активних методів навчання полягає в активному включенні студента в відповідну дію. Експериментально підтверджені факти того, що людина запам`ятовує 90% того, що він робить-50% того, що він відіт- 10% того, що він чує. Специфіка реалізації соціально-психологічного підходу до проблем навчання у вищій школі полягає в прагненні задіяти потенціал активності студента.

Тренінг мнемотехніці є одним з видів активних методів навчання. Мнемотехника (мистецтво запам`ятовування) - система спеціальних прийомів, службовців для полегшення запам`ятовування.

У грудні 2002 р в Амурському державному університеті в рамках роботи лабораторії практичної психології було проведено тренінг мнемотехніці зі студентами-психологами першого, другого і четвертого курсів. В експерименті взяли участь 28 осіб. З них 14 студентів увійшли в експериментальну групу, 14 студентів - в контрольну. Перед експериментом було проведено тестування. Мета - виявлення вихідного рівня запам`ятовування респондентів. Після формуючого експерименту було проведено повторне тестування. Мета - визначення нового рівня мнемотехніческіе здатності. Інтервал між першим і другим тестуванням склав 2 місяці.

Середні показники в групах до експерименту склали: в експериментальній групі - 30% запам`ятовування інформації, в контрольній - 27%. Відмінності в запам`ятовуванні пропонованих стимулів в двох групах виявилися статистично незначущі. Як уже згадувалося, навчання прийомам запам`ятовування проходило відповідно до соціально-психологічним підходом до проблем навчання. Тренінг проводився по 4 заняття в тиждень (одне заняття - 1 година 20 хвилин).

У лютому 2003 року було проведено повторне тестування. Середні показники в групах після експерименту склали: в експериментальній групі - 70% запам`ятовування інформації, в контрольній - 43% запам`ятовування інформації. Відмінності в запам`ятовуванні пропонованих стимулів в двох групах виявилися статистично значущі. (Для оцінки відмінностей між групами за рівнем запам`ятовування використовувався критерій Q-Розенбаума.)

Коефіцієнт запам`ятовування в контрольній групі збільшився на 17% (вплив ефекту часу і ефекту навчання), в той час як в експериментальній групі збільшився на 40%, що свідчить про виробленому у респондентів ефективного механізму запам`ятовування. Досить високий зріст показників запам`ятовування в експериментальній групі в порівнянні з показниками контрольної групи свідчить про розширення бази мнемотехнических прийомів у перших.

Експеримент підтвердив гіпотезу, що мнемотехніка навіть на рівні знань і умінь допомагає людині запам`ятовувати матеріал набагато ефективніше. Також були виконані і інші завдання: студенти-психологи були ознайомлені з існуючими техніками запам`ятовування інформації і методикою навчання цим мнемотехніці. У пройшли тренінг був вироблений ефективний механізм запам`ятовування через розширення бази мнемотехнических прийомів.

Володіння подібними техніками дозволить полегшити навчання, а значить, допомогти студенту адаптуватися в сучасному інформаційно-перевантаженому світі. Дозволить бути більш успішним.

Бабічева Т.В.