Вплив контексту пропозиції на сприйняття і запам`ятовування омонимичности слова

Проблема означивания (приписування значення слова або об`єкту) є однією з фундаментальних проблем в лінгвістиці, психолінгвістиці та психології. Значення будь-якого слова не обмежується одним варіантом, багато слів мають два і більше значень, і ці значення можуть як перетинатися, так і бути відносно незалежними один від одного (наприклад, омонімія є феноменом існування двох значень слова при еквівалентності лексеми). Як правило, контекст, в який включено омонимичное слово, "диктує" вибір одного з його значень (Rayner, Morris, 1991). У роботі В. М. Аллахвердова (Аллахвердов В. М., 1993) було показано, що неусвідомлення другого значення омоніми сприяє гіршого відтворення самого омонимичности слова.

Ми припустили, що невибране значення слова (омоніми) активно придушується, а при зміні контексту входить в протиріччя з раніше обраним значенням. В якості основного методичного прийому використовувалася експериментальна процедура, яку застосовував П. І. Зінченко для вивчення мимовільної пам`яті. Основним завданням був підбір смислового значення до виділеного омонімів в реченні. Фіксувалося час реакції і кількість правильно підібраних значень слова. Передбачалося, що зміна контексту пропозиції (зміна значення омоніми), в який включено це слово, буде впливати на вибір відповіді. Це вплив буде виражатися в уповільненні часу реакції на прийняття рішення і в зменшенні кількості правильних відповідей. Крім того, зміна значення омоніми сприятиме гіршого запам`ятовування цього слова.

Метод. У дослідженні взяли участь дві групи випробовуваних, в цілому - 23 людини (студенти віком від 17 до 35 років). Експеримент проходив у два етапи. На першому етапі випробуваним на екрані монітора пред`являлося пропозицію, одне зі слів у реченні було надруковано жирним шрифтом і виділено курсивом. Виділене слово було омонімом. Значення цього слова залежало від контексту речення, до якого воно було включено. Під пропозицією було чотири варіанти смислового значення виділеного слова, кожен варіант був пронумерований. Завданням випробуваного було натиснути у верхній частині клавіатури номер, який відповідав значенню цього слова. Всього було 32 пред`явлення пропозицій. Кожне виділене слово-омонім протягом всієї процедури зустрічалося двічі. Таким чином, для мимовільного запам`ятовування пред`являлося 16 слів-омонімів. На другому етапі випробуваного просили згадати все виділені слова, які зустрічалися йому на першому етапі.

В експерименті взяли участь дві групи: контрольна (К. гр.) І експериментальна (Е. гр.). У контрольній групі повторно пред`явлене слово-омонім в реченні не змінювало своє значення. Т. е. Пропозиція змінювалося, але слово-омонім зберігало своє значення, як при первинному пред`явленні цього слова. В експериментальній групі при повторному пред`явленні слова-омоніми зміна пропозиції вело за собою зміну значення слова-омоніми.

Результати проведеного дослідження. Порівняння між групами оцінювали за допомогою U Манна-Уїтні. Зміна пропозиції без додавання нового сенсу омоніми (К. гр.) Сприяє більш швидкому прийняттю рішення на омонимичное слово в порівнянні з групою, де зміна пропозиції сприяло додаванню нового значення омоніми (Е. гр.) (U Манна-Уітні, sig. = 0 , 02). Додавання нового значення омоніми (Е. гр.) Сприяло гіршого відтворення цих слів у порівнянні з контрольною групою (U Манна-Уітні, sig. = 0,02). Порівняння часу реакції на вибір смислового значення омоніми всередині контрольної групи показало статистично значущі відмінності між першим пред`явленням омоніми і другим (Wilcoxon, sig. = 0,02). Статистично значущих відмінностей між першим пред`явленням омоніми і другим всередині експериментальної групи не виявлено.

Висновки. Додавання другого значення слова-омоніми статистично достовірно впливає на швидкість прийняття рішення, а також на кількість правильно відтворених слів. Це вплив виражається в зменшенні часу реакції на прийняття рішення і в зменшенні кількості правильно відтворених слів у порівнянні з групою, де було пред`явлено одне значення омоніми. Виходячи з результатів, ми можемо зробити висновок, що в разі вибору одного значення омоніми, друге буде активно придушуватися, незважаючи на те, що воно виведено на усвідомлений рівень сприйняття.

Мамина Т. М.