Вплив іррелевантние стимулу на процеси відтворення і впізнавання

В даному дослідженні нами розглядалася проблема відмінностей в ефективності впізнавання і відтворення. Ми задалися питанням про те, чому, як правило, ефективність впізнавання значно вище ефективності відтворення. В якості можливої причини, що пояснює цей феномен, ми стали розглядати кількість ознак, запам`ятовування яких необхідно для безпомилкового впізнавання і відтворення. Тоді була висунута гіпотеза про те, що поява іррелевантние ознаки (ознаки, який не потрібно запам`ятовувати) підвищить ефективність впізнавання більшою мірою, ніж воно підвищить ефективність відтворення.

Для перевірки цієї гіпотези була розроблена наступна процедура експерименту. В якості стимульного матеріалу були обрані безглузді склади. Іррелевантние ознакою був шрифт, яким були надруковані ці склади. За умови відсутності іррелевантние ознаки всі склади були надруковані однаковим шрифтом. При наявності іррелевантние ознаки всі склади були надруковані різними шрифтами. Випробовувані були поділені на дві групи: перша група працювала з завданням на відтворення, друга - з завданням на впізнавання.

В експерименті на відтворення склади пред`являлися на окремих картках, які викладалися по одній перед випробуваним. Інтервал між картками становить дві секунди. Після закінчення ряду випробуваний відтворював після успішної реєстрації склади. Результати заносилися експериментатором в таблицю даних. Процедура повторювалася стільки разів, скільки випробуваному потрібно, щоб повністю безпомилково відтворити пропонований ряд складів.

В експерименті на впізнавання склади пред`являлися на окремих картках і викладалися по одному перед випробуваним. Інтервал між картками становить дві секунди. Після закінчення ряду випробуваному показувалася таблиця з 30 надрукованими складами, і він називав ті з них, які запам`ятав. Процедура повторювалася стільки разів, скільки випробуваному потрібно, щоб повністю безпомилково дізнатися пропонований ряд складів.

Експеримент проводився в два етапи з кожною групою піддослідних з інтервалом в один тиждень між пред`явленням. В експерименті брало участь 48 чоловік. Критерієм ефективності відтворення та впізнавання вважалося кількість передавальний, що було потрібно до першого безпомилкового відтворення або впізнавання.

Середня ефективність відтворення при відсутності іррелевантние ознаки М = 8,04. Середня ефективність відтворення при наявності іррелевантние ознаки М = 7,57. Середня ефективність впізнавання при відсутності іррелевантние ознаки М = 7.3. Середня ефективність впізнавання при наявності іррелевантние ознаки М = 5.9.

В результаті математичної обробки даних (відносини ефективності відтворення або впізнавання при відсутності іррелевантние ознаки, до ефективності відтворення або впізнавання при наявності іррелевантние ознаки) за допомогою критерію U Манна-Уїтні було виявлено, що при наявності іррелевантние ознаки ефективність процесу впізнавання підвищується більшою мірою, ніж ефективність процесу відтворення (для відтворення - U = 170,5- для впізнавання - U = 405,5- р = 0,015).

Таким чином, для заучування до повного впізнавання рядів складів з іррелевантние ознакою потрібно меншу кількість передавальний, ніж для заучування рядів складів з іррелевантние ознакою до повного відтворення. Можна зробити висновок про те, що поява іррелевантние ознаки підвищує ефективність впізнавання більшою мірою, ніж воно підвищує ефективність відтворення.

Кочнова А.Г., Лисенкова Е.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!