Вплив структури іррелевантние характеристик інформації на її запам`ятовування

Будь-яка інформація включає в себе як релевантні компоненти, необхідні для вирішення завдання, так і іррелевантние, т. е. такі компоненти, які не мають безпосереднього відношення до процесу вирішення задачі. На базі концепції В. М. Аллахвердова нами було поставлено питання про вплив іррелевантние ознак інформації на успішність виконання завдання заучування і відстроченого відтворення.

У дослідженні перевірялися наступні гіпотези: Внесення ускладненою структури іррелевантние ознак в стомлений матеріал сприяє швидшому його заучування (у порівнянні з більш простою структурою або відсутністю такої). Згідно з концепцією В. М. Аллахвердова, ускладнення іррелевантние компонентів завдання дозволяє свідомості довше утримувати під контролем той матеріал, який підлягає запам`ятовуванню, так як дозволяє свідомості генерувати різні гіпотези, і передбачається, що випробуваний буде частіше робити помилки заміни, ніж при заучуванні матеріалу з простої структурою. Варіативність помилок при цьому також буде більше. Ми припустили, що помилки заміни заучувати складів, відповідно до ефекту генерації, найімовірніше будуть відтворені і при відстроченому відтворенні.

Таким чином, більш проста закономірність в організації іррелевантние ознак заучиваемого матеріалу буде сприяти більш успішному виконанню завдання відстроченого відтворення. Стомлений матеріалом були 15 безглуздих складів, надрукованих трьома різними способами. Як іррелевантние параметра були використані особливості кольору букв слогов.1-я група випробовуваних працювала зі складами, надрукованими однаковим чорним кольором (проста структура іррелевантние ознак). Для 2-ї групи використовувалася ускладнена структура іррелевантние ознак - 3 кольори складів чергувалися в певній послідовності (чергування йшло не від пред`явлення до пред`явлення, а в самому стимульном матеріалі). 3-тя група працювала з матеріалом без закономірності в організації іррелевантние ознак - кольору складів чергувалися в хаотичній послідовності. Всі випробовувані заучували всі склади до критерію повного заучування. Через 2 тижні випробовуваних просили відтворити все стимули, які вони запам`ятали. Всього в експерименті брало участь 30 чоловік - студентів факультету.

Результати.

1. Середня кількість проб, необхідне для заучування у 2-й групі М = 5,5 менше, ніж в 1-й (М = 7,6) (U-Манна-Уїтні, p = 0,025) і в 3-й ( М = 9,1) (U-Манна-Уїтні, p = 0,003). За середній кількості помилок заміни значимо різняться показники для 1-ої (М = 6,7) і 2-ї групи (М = 10) (t-Стьюдента для незалежних вибірок, p = 0,053), а також показники для першої і третьої ( М = 14,1) груп (t-Стьюдента для незалежних вибірок, p = 0,018). Найменший середній показник варіативності помилок заміни у 1-ї групи (М = 1,04), значимо розрізняються від показників 2-й (М = 1,32) (U-Манна-Уїтні, p = 0,001) і третьої (М = 1 , 38) (U-Манна-Уїтні, p = 0,001) груп.

2. Відмінності між трьома групами в тесті відстроченого відтворення також виявилися значимі. 1-я група змогла відтворити в середньому 8,2 складів, 2-я - 5,2 (U-Манна-Уїтні, p = 0,05), третя - 2,7 складу (U-Манна-Уїтні, p = 0,001 ). При цьому на етапі відстроченого відтворення і друга, і третя групи повторювали більше 50% помилок заміни, скоєних на етапі заучування, в той час як в 1-й групі з 9 помилок була відтворена тільки одна.

Таким чином, при заучуванні стимульного матеріалу найменшу кількість проб знадобилося тієї групи, стомлений матеріал якої був складений з використанням ускладненою закономірності в організації іррелевантние ознак, однак при ретестірованіі через два тижні найбільша кількість складів відтворила група, заучувати матеріал з простою структурою іррелевантние ознак.

Можна зробити висновок, що внесення структурованої іррелевантние інформації в стомлений матеріал полегшує заучування, однак цей ефект згладжується через деякий час.

Мороз П. С.