Виникнення ефекту генерації при пред`явленні слів з помилками

Термін «ефект генерації» в 1978 році ввів Л.Якобі при описі отриманих ним експериментальних даних: випробувані краще пам`ятають те, що вони створюють самі, ніж те, що їм просто демонструють. Подібні результати згодом зустрічалися в роботах П. І. Зінченко, А. А. Смирнова та ін. Відповідно до теорії В.М.Аллахвердова, чим більше часу і зусиль свідомість витрачає на роботу з матеріалом, тим довше він буде зберігатися в пам`яті. У нашому експериментальному дослідженні була перевірена наступна гіпотеза: серед стимулів, вмістом або без вмісту помилку, людина краще запам`ятає ті стимули, які вимагали виправлення помилки, а значить, і більш активної роботи свідомості.

В експерименті брали участь 80 випробуваних - школярі старших класів і студенти. Для запам`ятовування пред`являлися два списки, кожен з яких включав в себе 12 слів, надрукованих в стовпчик на аркуші паперу. Серед 12 слів 6 містили орфографічну помилку (опечатку) і 6 були надруковані правильно. Слова з помилкою і без неї послідовно чергувалися. Ці два списки відрізнялися тільки порядком, в якому розташовувалися слова: один зі списків (№1) починався з вірно набраного слова, інший (№2) - з слова з помилкою. Використовувався також список №3, що складався з тих же 12 слів, але які перебували за алфавітом і мали порядковий номер.

Кожному випробуваному зачитувалася інструкція: «Зараз Вам буде пред`явлений список слів. Ваше завдання - за 10 секунд прочитати і запам`ятати, не звертаючи уваги на помилки, як можна більше слів з цього списку. За моїм сигналом починайте їх відтворювати ». Потім на 10 секунд пред`являвся список слів, знайомих випробуваним. Список №1 був пред`явлений 40 випробуваним, інші 40 випробовуваних запам`ятовували список №2. Фіксувалися всі відтворені ними слова. Після цього давалася така інструкція: «Зараз Вам буде пред`явлений список слів. Ваше завдання - назвати номери слів, що містять друкарську помилку ». Пред`являвся список №3, і фіксувалися названі випробуваними порядкові номери слів. Відмінності у відповідях двох груп були відсутні, що дозволило аналізувати їх спільно.

Результати проведеного експерименту свідчать на користь висунутої гіпотези. Серед всіх слів, пред`явлених з друкарською помилкою, правильно відтворено 52%. А серед слів, пред`явлених без помилки, правильно відтворено 45% (відмінності часткою статистично достовірні на рівні значущості р? 0,05 по кутовому критерієм Фішера). З усіх слів, в яких була помічена помилка, правильно відтворено 59%. З усіх слів, в яких не була помічена яка містилася помилка, правильно відтворено 36%.

На підставі експериментальних даних зроблені наступні висновки. Як і передбачалося, в пам`яті зберігаються краще ті стимули, над якими свідомість змушене працювати інтенсивніше. При цьому усвідомлення наявності помилки в слові-стимулі впливає на ефективність запам`ятовування цього слова. Якщо людина зауважив друкарську помилку, значить він цю опечатку «виправив» і тому запам`ятав. Через те, що свідомість повинна проявляти активність, і виникає ефект генерації.

Науменко О.В., Воскресенська Є.Ю., Оконешніково Н.П.