Психологічний аспект аудіовізуального сприйняття

Більшість засобів масової інформації існують в аудіовізуальній формі, при якій відбувається поєднання зображення відеоряду із зв`язковою усній промовою. Проблеми комплексного сприйняття зв`язного мовлення і відеоряду залишаються поки в стороні від серйозних експериментальних досліджень. Характер досліджуваної проблеми викликали необхідність проведення лабораторного експерименту, спрямованого на вивчення результативного аспекту аудіовізуального сприйняття. Досягнення останнього можливо при аналізі звітів випробуваних по сприйняттю змісту матеріалу, оскільки критерієм точності і правильності сприйняття є його відтворення.

У дослідженні брали участь 210 піддослідних, студентів Мінська у віці 17-23 років. В якості експериментального матеріалу були відібрані сім науково-пізнавальних фільмів. Фіксація залежною змінною проводилася спочатку безпосередньо після пред`явлення, потім отсроченно, через два тижні після пред`явлення стимульного матеріалу.

Для кількісної оцінки сприйняття змісту був розроблений коефіцієнт результативності сприйняття, що розраховується за формулою Qrv = Esv Esi, де Qrv коефіцієнт результативності сприйняття, Esv - кількість відтворених змістовних одиниць, а Esi кількість вихідних змістовних одиниць. Під змістовними одиницями розуміються окремі елементи змісту, які є відомостями про властивості, характеристики об`єктів і явищ, що становлять предмет повідомлення, а також зв`язки між ними. У відповідності зі значеннями Qrv були виділені три рівня, згідно з якими всі випробовувані були розділені на три групи: перша з Qrv 0,31 (високий рівень), друга з 0,3 Qrv 0,21 (середній рівень), третя з Qrv 0, 2 (низький рівень). Було визначено, що при безпосередньому відтворенні кількість випробовуваних з високим і середнім і низьким рівнями результативності сприйняття становить 17, 55 і 138 відповідно, а при відстроченому відтворенні? 2, 8 і 200, що свідчить про те, що рівень результативності сприйняття аудіовізуальної інформації в цілому можна вважати вкрай низьким, а засвоєння недостатньо ефективним.

Аналіз звітів випробуваних показав, що вміст відеоряду не є значимим при формуванні комплексного уявлення про зміст аудіовізуального повідомлення, оскільки змістовні одиниці відеоряду або відсутні в звітах, або відтворюються в мінімальних кількостях. Причинно-наслідкові зв`язки і динаміка подій простежуються в звітах незначно, невиправдано порушується послідовність сюжетної побудови, а логічна послідовність і смислова завершеність в цілісному мовному висловлюванні фіксується лише у 8% випробовуваних.

Деталізація змісту дозволяє зробити його виклад більш точним і адекватним предмету повідомлення. Однак для 43,2% випробуваних при відтворенні аудіовізуальної інформації характерна акцентуація на другорядних, малозначущих для загального змісту, але дуже яскравих деталях, які мають наочний аналог в відеоряді. У звітах випробуваних наявна велика кількість змістовних одиниць, що не входили в стомлений матеріал. Дані доповнення у 57% випробовуваних були емоційно-оціночними коментарями, часто неадекватними вихідного матеріалу, у 10% випробовуваних елементами інформації, відповідними темі науково-пізнавального фільму, але взятими з інших джерел. Результати відстроченого відтворення свідчать про те, що зміст аудіовізуального матеріалу зазнає швидку втрату в пам`яті: через 2-3 тижні після перегляду 83% випробовуваних відтворили 5-12% від загального обсягу змістовних одиниць вихідного фрагмента.

Все вищесказане дозволяє зробити висновок: при комплексному аудіовізуальному сприйнятті відбувається одночасне сприйняття зв`язного мовлення і відеоряду, в результаті чого в свідомості відбувається поєднання образів сприйняття і образів уявлення, при якому образи сприйняття в силу своїх істотних ознак мають тенденцію домінувати і заміщати в готівковому змісті свідомості уявлення, що виникають при сприйнятті мови. Образи сприйняття, чергуючись в свідомості в різних співвідношеннях з образами уявлення, перешкоджають виникненню цілісного зв`язкового уявлення за змістом всього аудіовізуального повідомлення.

Черчесов Т. Є.