Зміна емоційного стану людини при неусвідомлюваному сприйнятті зорової інформації

Починаючи з робіт Г. В. Гершуні (1945-1950) в численних фізіологічних дослідженнях (Костандов, 1983- Костандов, 2004- Cheesman, Merikle, 1986- McCormick, 1997 Merikle et all., 1995 Merikle et all., 2001 Morris et all., 1998 Whalen et all., 1998) встановлено можливість неусвідомленого сприйняття сенсорної інформації людиною. До теперішнього часу доведено значення неусвідомленого сприйняття для формування реакції вибору у людини, але при цьому не відомі відомості про вплив несвідомого сприйняття інформації на емоційний стан людини.

В роботі досліджували можливість зміни емоційного стану людини при неусвідомлюваному сприйнятті. Емоційний стан оцінювали за величиною фронтальної міжпівкульна асиметрії (ФАС) ЕЕГ. Негативний емоційний стан (ОЕС) у випробовуваних формували в результаті перегляду відео сюжетів негативного емоційного змісту, що знаходило відображення в збільшенні активації правої фронтальної області кори в альфа діапазоні в порівнянні з лівої фронтальної областю неокортексу. Отримана динаміка ФАС збігалася з суб`єктивною оцінкою випробуваними свого емоційного стану при перегляді відео сюжетів негативного емоційного змісту. Для зміни ОЕС застосовували подпороговую по тривалості експозицію зорового сигналу - вставку. Ефективність сенсорних стимулів, які сприймаються людиною неосознаваемо, залежить від біологічної та соціальної значущості цих стимулів (Костандов, 2004). Для переважної більшості людей видоспецифических значущими є особа і невербальні вокалізації новонароджених немовлят (Грюссер і ін., 1995). Відповідно до цього, для вставки було вибрано відео зображення 3-місячну дитину. Тривалість вставки склала 30 мс. На початку досвіду цей зоровий сигнал пред`являли в складі одного з двох відеосюжетів позитивного емоційного змісту на усвідомлюваному рівні. В якості сюжетів позитивного емоційного змісту використовували відеокліпи 3-місячної дитини в стані переживання позитивної емоції. Ці відеокліпи супроводжували відповідними довербального вокализациями немовляти. Протягом досвіду зображення дитини (один кадр подпороговой тривалості з кліпу) пред`являли по закінченню половини відеокліпів, що викликають ОЕС. Отримано достовірні відмінності за величиною ФАС для заднелобних відведень у випробовуваних при перегляді емоційно негативних кліпів, що містять і не містять видеокадр з дитиною подпороговой тривалості. У переважній більшості випробовувані (30 з 33) після досвіду повідомляли, що всі пред`явлені кліпи негативного емоційного змісту були без змін. Отже, вони не помітили на усвідомлюваному рівні внесена нами зміна відеокліпу і сприймали його на неусвідомлюваному рівні. В цілому, проведені експерименти показали, що використання для зміни ОЕС емоційно позитивного відеостімула, висунутого короткочасно на неусвідомлюваному випробуваними рівні, з попередніми пред`явленням його в складі емоційно позитивного відеокліпу на усвідомлюваному рівні достовірно призводить до підвищення величини ФАС. Більше значення ФАС після перегляду кліпів з модифікацією вказує на зменшення правобічної активації фронтального неокортексу і, відповідно, на зменшення ОЕС (Davidson, 1992), яке формували у випробовуваних після перегляду контрольних кліпів. Таким чином, обраний для зміни ОЕС видеокадр 3-місячного немовляти в позитивному емоційному стані, який пред`являється на неусвідомлюваному рівні, може призводити до зменшення ОЕС у випробовуваних.

Отримані результати свідчать про можливість неусвідомлюваного сенсорного впливу на емоційний стан людини, а динаміка ФАС в задньо-лобній відведенні (F4-F3) може бути використана, як показник зміни емоційного стану.

Іванова В. Ю., Александров А. Ю., Куликов Г. А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!