Вираження емоцій на обличчях дорослих при взаємодії з дітьми в будинку дитини

У зв`язку із загальною націленістю психологічної науки на гуманізацію ставлення до людини актуальним стає виховання фізично і психологічно благополучних дітей, зокрема тих, які в силу різних обставин віддані на утримання держави.

Існує багато досліджень, присвячених материнської депривації і особливостям розвитку та спілкування дітей, які перебувають в будинках дитини. На жаль, ці дані традиційно прийнято розглядати виключно з точки зору стану дитини та її проявів. Тим часом не викликає сумніву факт визначального впливу дорослого на розвиток (в тому числі емоційне) дитини раннього віку. Про те, що відбувається з матерями (або виховують дорослими, якщо мова йде про будинки дитини), практично ніде не згадується. Звідси зрозуміло, яку значимість має експериментальний матеріал про тих емоційних проявах персоналу будинку дитини, які визначають специфіку емоційного реагування дітей, які виховуються в установах подібного типу.

У зв`язку з цим в одному з будинків дитини Санкт-Петербурга проведено дослідження, метою якого було вивчити особливості виразів емоцій на обличчях співробітниць будинку дитини при взаємодії з дітьми.

У дослідженні взяли участь співробітники одного з будинків дитини в кількості 40 чоловік, а також 73 вихованця будинку дитини (оскільки використана методика передбачає одночасне обстеження пари жінка - немовля). В результаті було обстежено 73 діади (деякі співробітниці приходили на експеримент по кілька разів з різними дітьми).

В якості основного методу цього дослідження був використаний метод відеоспостереження, представлений методикою "Оцінка емоцій в діаді мати-немовля" (Dyadic Affect Manual, Osofsky, Muhamedrahimov, Hammer, 1998). Крім того, ми аналізували відомості про персонал будинку дитини (стаж роботи в системі будинків дитини, посаду, кількість років освіти), надані адміністрацією. При аналізі емоційних виразів на обличчі у дорослих, взаємодіючих з дітьми з і без порушень в розвитку, використовувалися надані співробітниками будинку дитини дані оцінки дітей по "Шкалою оцінки розвитку" (FAI, SimeonssonBailey, 1988). Опис шкал проведено Р.Ж.Мухамедрахімовим, О.І.Пальмовим, Л.Н.Істоміной (див. Дипломну роботу Н.А. Косарєва, 2004). Додатково використовувалися дані з медичних карт обстежених дітей будинку дитини (вік). Для статистичної обробки інформації ми використовували програмний пакет SPSS 11.5.

В результаті ми отримали наступні дані. Виявилося, що інтенсивність позитивного емоційного тону не залежить від того, з якою групою дітей працює співробітник будинку дитини - з типово розвиваються або з порушеннями в розвитку (U = 633,00- р = 0,739). Спостерігаються достовірні відмінності в рівні тони у жінок з мінімальним і максимальним стажем роботи (U = 11,500- р = 0,007). Для жінок, які взаємодіють з типово розвиваються дітьми, існують прямі зв`язки між рівнем освіти і різницею позитивного і негативного емоційного тону (R = 0,446- р = 0,008). Не виявлено кореляції між показниками різниці позитивного і негативного емоційного тону і займаною посадою (U = 490,500- р = 0,634).

Ми виявили значно більшу відповідність як позитивного, так і негативного тону між співробітниками і типово розвиваються дітьми в порівнянні з ситуаціями взаємодії жінок з дітьми з відхиленнями у розвитку. У групі типово розвиваються дітей на достовірному рівні значущості зафіксований факт підстроювання під негативні емоції один одного при взаємодії між жінками і дітьми (R = 0,225- p = 0,056). Подібне явище існує також і в разі позитивного емоційного тону, проте тут має сенс говорити тільки про наявність тенденції (R = 0,330- p = 0,057).

Можна стверджувати, що для взаємодії співробітниць з дітьми з порушеннями в розвитку емоційна підстроювання не характерна.

Оскільки експериментальна робота ще не завершена, ми утримуємося від інтерпретації отриманих результатів, оскільки вони можуть носити вид умоглядних висновків. Ми сподіваємося, що подальша робота проллє світло на причини виявлених закономірностей і дозволить виробити практичні рекомендації для психологічної роботи над емоційним станом співробітниць будинків дитини.

Конькова М.Ю., Титов М.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!