Особливості розвитку моральної сфери дитини 6-7 років

Вік 6-7 років є періодом інтенсивного психічного розвитку, однією з центральних ліній якого є становлення моральної сфери. Традиційно психіка людини підрозділяється на когнітивну, емоційну та поведінкову сферу. Відповідно до цього в моральній сфері так само можна виділити когнітивний компонент - моральну свідомість, емоційний - моральні емоції і почуття, і поведінковий - моральна саморегуляція і поведінку. Подібний підхід дозволяє оцінити моральний розвиток людини за різними параметрами, виявити закономірності взаємодії різних компонентів один з одним.

Метою проведеного дослідження була оцінка особливостей розвитку моральної сфери дитини 6-7 років. На основі літературних даних, а також дослідження Р.Р.Калініной, з були висунуті наступні гіпотези: 1) існування гетерохромності морального розвитку дитини, що виявляється в домінуванні емоційного компонента- 2) наявність взаємозв`язку розвитку емоційного і поведінкового компонентів.

У дослідженні використовувалися наступні методики: "Сюжетні картинки", "Закінчи історію", "Зробимо разом" (Р.Р.Калініна) - "Будиночки" (О.А.Орехова), "Розділи іграшки" (С.Г. Якобсон, І.В.Прусс), "Цукерка" (М.Т.Бурке-Бельтран). Дослідження проводилося на базі ДОУ г.Сиктивкар, було обстежено 43 дитини у віці 6-7 років, 20 хлопчиків і 23 дівчинки.

За результатами дослідження було виявлено, що моральний розвиток дитини протікає гетерохромно, що проявляється в різному рівні розвитку окремих компонентів. Відзначається домінування когнітивного компонента: 70% випробовуваних має середній рівень його розвитку. Відзначається зниження показників в порівнянні з дослідженням Р.Р.Калініной - 55% дітей мали високий рівень розвитку когнітивного компонента. Поведінковий компонент займає друге місце за рівнем розвитку - 53% мають середній рівень. Емоційний компонент розвинений в найменшій мірі - 52% дітей мають низький рівень його розвитку. Тут так само спостерігається розбіжність з дослідженням Р.Р.Калініной, в якому було зафіксовано домінування емоційного компонента в моральній сфері - 57% дітей мали високий рівень його розвитку. Таким чином, перша з виділених гіпотез частково підтвердилася. Для аналізу взаємозв`язку поведінкового і емоційного компонента проводився кореляційний аналіз за критерієм Пірсона. Була виявлена значуща позитивна кореляційний зв`язок між цими компонентами, коефіцієнт кореляції склав 0,65 при plt; 0,01. Отже, друга гіпотеза повністю підтвердилася і при наявності високого рівня розвитку одного компонента ми можемо припустити наявність високого рівня розвитку іншого.

В рамках проведеного дослідження так само здійснювався якісний аналіз змісту кожного компонента. Когнітивний компонент характеризується переважанням інструментальних знань, тобто моральні норми розглядаються дітьми виключно як засіб підтримки хороших відносин з оточуючими. При цьому діти добре знають, що таке "погано" і чому це погано - 75% дітей правильно аргументують негативні моральні категорії. При цьому тільки 25% змогли пояснити, що таке "добре". В аргументації норм 65% орієнтувалися на свої почуття і бажання або на думку старших. Можливо, це пов`язано з особливостями дошкільного виховання, коли дитину насамперед орієнтують на те, чого не треба робити. Так само була виявлена орієнтація на помсту як невід`ємний елемент справедливості.

Розвиток емоційного компонента характеризується інвертуванням і амбівалентністю моральних емоцій - діти не в змозі чітко диференціювати хороше і погане. При цьому найбільшу складність для дітей представляє відношення до таких дихотомій як "правдивий-брехливий", "жадібний-щедрий", "ледачий-працьовитий". Подібне ставлення до моральних категоріях може бути обумовлено специфікою дитячих взаємин, впливом російських народних казок, а також впливу ЗМІ та особливостями взаємодії дітей з дорослими.

Поведінковий компонент характеризується певною двоїстістю: діти із задоволенням дотримуються моральні норми, але тільки в разі позитивного емоційного ставлення до партнера по спілкуванню. Так само спостерігається розбіжність між готівкою моральними знаннями і реальною поведінкою в ситуації морального вибору. Моральні принципи дотримуються тільки в тих випадках, коли не зачіпають особисті інтереси дитини.

Таким чином, в рамках проведеного дослідження було проаналізовано моральний розвиток дитини 6-7 років, виявлено переважання когнітивного компонента в її структурі, взаємозалежне розвиток емоційного і поведінкового компонентів.

Гуменнікова Тетяна Костянтинівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!