Розвиток емоційної сфери дошкільників з зпр як фактор подолання кризи в сім`ї

Сім`я, яка має дитину з затримкою психічного розвитку (ЗПР), потребує постійної психологічної допомоги та підтримки, так як на протязі життя переживає кризові стани, зумовлені різними причинами. Внаслідок цього виникає несприятлива обстановка в сім`ї, може посилити фізичні і психічні проблеми дитини і сприяти патологічному розвитку його емоційної і особистісної сфери. Вивчення і формування емоційної сфери дошкільнят з ЗПР і навчання різним видам спілкування виділяється психологами в якості важливих аспектів, що дозволяють дітям з проблемами в розвитку стати емоційно і соціально більш компетентними в сім`ї і в суспільстві.

З огляду на важливість розпізнавання лицьової експресії як невербального компонента спілкування нами була поставлена мета дослідити особливості в упізнанні різних по модальності емоцій дітей з ЗПР у порівнянні з нормально розвиваються (НР) дітьми при пред`явленні різних типів зображень (схеми, фотографії, сюжетні картинки). Було обстежено 63 дитини у віці від 4 до 7 років. З них 33 дитини мали в анамнезі ЗПР, 30 дітей - норму в розвитку.

Аналіз отриманих значень показника дозволив встановити, що емоція радості в схематичному зображенні була визначена всіма дошкільнятами з НР і з ЗПР. Більшість дітей з ЗПР і з НР вірно ідентифікували емоційний стан злості. Емоція смутку в схематичному зображенні була вірно визначена в 96,9% випадків дітьми з ЗПР, в 96,6% - дітьми з НР. Дошкільнята з ЗПР показали кращий результат - в 42,4% випадків правильно ідентифікували емоцію страху, тоді як лише 33,3% дітей з НР успішно впоралися з цим завданням. В пізнанні емоційних станів подиву і задумі спостерігалася зворотна тенденція - 66,6% дітей з НР і лише 39,4% дітей з ЗПР вірно ідентифікували "здивування" - 96,6% з НР і тільки 60,6% з ЗПР - "задума ". Аналіз результатів математичної статистики дозволив зробити висновок, що за даним показником значущих відмінностей між дошкільнятами з ЗПР і НР виявлено не було.

Надалі в ході експерименту перед дітьми ставили завдання - правильно впізнати і вербалізувати по фотографіях сім різних емоцій. Діти з НР успішно впоралися з ідентифікацією емоцій радості, злості і смутку, тоді як емоційні стани подиву, страху і задумі були розпізнані менш успішно в порівнянні з їх схематичним зображенням. Діти з ЗПР демонстрували схожу тенденцію - в більшості випадків емоції радості, смутку і злості були ідентифіковані. Емоційні стани подиву, страху і задумі були розпізнані рідше і в порівнянні з результатами дітей з НР, і з ідентифікацією дітьми з ЗПР їх в схематичному зображенні. Аналіз результатів математичної статистики дозволив зробити висновок, що по аналізованому показнику (р = 0,05) були виявлені значущі відмінності між дітьми обох груп.

Пред`явлення емоційних станів в сюжетних картинках дозволило встановити, що для розглянутих груп характерним було зменшення випадків правильного впізнання емоцій. Емоційні стани радості, злості і смутку так само, як і попередніх випадках мали найвищий рівень пізнання. Емоція страху, так само як і в схематичному зображенні, розпізнається дошкільнятами з ЗПР найбільш часто. За даним показником були виявлені значущі відмінності між дошкільнятами з ЗПР і НР (р = 0,05).

Таким чином, аналіз результатів дослідження дошкільнят з ЗПР виявив більшу кількість випадків ідентифікації емоцій радості, смутку і злості за схемами, по фотографіями і за сюжетними картинками. Емоційні стани подиву і задумі дітьми з ЗПР ідентифікувалися менш успішно і в порівнянні з результатами дітей з НР, і в міру ускладнення структури зображення. Емоція страху в схематичному зображенні і в сюжетних картинках дошкільнятами з ЗПР в порівнянні з дітьми з НР распознавалась частіше. Отже, можна вважати, що у дошкільнят з ЗПР на ідентифікацію, позначення і розуміння емоційних станів впливає складність структури зображення лицьової експресії, а також особистий емоційний досвід у процесі розвитку. При правильно організованій корекційно-розвиваючої роботи з одного боку, і з індивідуально-особистісним підходом до кожного - з іншого, можна поліпшити емоційний стан дошкільнят і сприяти вирішенню їхніх особистісних проблем в процесі соціалізації.

Хасанова Р.І.