Емоційність і спілкування при затримці психічного розвитку

Метою цієї роботи є дослідження розвитку спілкування і емоційно-особистісних особливостей у дітей дошкільного віку з ЗПР у порівнянні з їх нормально розвиваються однолітками.

Для дослідження був використаний метод анкетування вихователів дитячого садка [О.М.Дьяченко і ін., 1996]. Питання анкети були розділені нами на чотири види показників, що дозволяють оцінити загальний соматичний стан здоров`я дитини-розвиток пізнавальної діяльності-розвиток емоційно-вольової сфери- розвиток навичок міжособистісного спілкування. Проаналізовано 40 анкет вихователів, які працюють з дітьми з нормальним розвитком 5-7 років (контрольна група) і дітьми з ЗПР того ж віку (експериментальна група).

Аналіз показників общесоматического стану здоров`я не виявив достовірних відмінностей у дітей експериментальної та контрольної груп. Відповіді, що характеризують показники розвитку пізнавальної діяльності та інтелекту, чітко показали, що більше половини дітей з ЗПР мали відхилення в інтелектуальному розвитку, у 45% з них дуже слабо сформовані навички образотворчої діяльності.

важливим в спілкуванні дітей є вміння розповідати різні історії. Цим дитина може привернути до себе увагу товаришів, зацікавити їх. Більшість дітей з ЗПР або взагалі не вміють і не люблять розповідати казки, історії, або їх мова розвинена недостатньо.

На думку вихователів, більше половини дітей з ЗПР не агресивні. Їм властиво адекватна поведінка, відсутність забіякуватості. У третини з них лише іноді проявляється це якість. Частина досліджуваної групи ускладнюється вступити в контакт з дорослими, не знає, як правильно це зробити. 30% дітей часто бувають грубими, забувають говорити «чарівні слова» - 35% досліджуваних нестійкий ввічливі. Половина обстежуваних дітей з ЗПР не скаржаться дорослим, коли сваряться з товаришами, але третина групи зовсім не може вирішити конфліктні ситуації без допомоги дорослих. Конфлікти виникають досить часто, так як 65% дітей не завжди справедливі у взаєминах з однолітками. Крім того, більше половини дітей з ЗПР образливі, хоча тільки окремі з них пам`ятають свою образу довго.

Діти з ЗПР мають більш низькі результати практично за всіма показниками розвитку спілкування в порівнянні з дітьми контрольної групи. Так, за шкалою «товариськість з дітьми» виявлено, що у них є бажання спілкуватися з однолітками, але втілити це бажання їм набагато складніше. Практично у половини дітей з ЗПР вміння і навички гри розвинені погано, і тільки окремі діти можуть придумати і запропонувати цікаву гру. Більшість досліджуваних дітей з ЗПР зовсім не вміють організовувати гру і дітей в ній. Вони вважають за краще підкорятися і виконувати другорядні ролі. За спостереженнями вихователів більшість дітей з ЗПР або не дуже товариські, або і зовсім замкнуті. Особливо чітко це проявляється тоді, коли дорослий не дуже добре знайомий дитині (новий педагог). Дітям з ЗПР в силу своїх особливостей набагато складніше будувати свої взаємини з іншими людьми, хоча бажання спілкуватися у них чітко вказано.

Таким чином, аналіз оцінки вихователями емоційного розвитку і міжособистісних відносин дошкільнят з ЗПР говорить про необхідність ведення з ними спеціальної корекційної роботи з формування комунікативних навичок і виховання культури поведінки.

Галлямова Ю.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!