Адаптація дітей раннього віку до умов дошкільного навчального закладу

Період раннього дитинства є дуже важливим для формування здоров`я дитини і його розвитку. Наукові дослідження (Т.Н. Доронова, Л.Г. Голубєва, 2005) показали, що характер адаптації дитини молодшого дошкільного віку є прогностичним тестом для характеристики динаміки стану здоров`я дитини при його адаптації не тільки до дитячого садка, а й до школи. Тому вирішення питань, пов`язаних зі збереженням здоров`я дітей в період адаптації до дитячого садка, є однією з першорядних завдань, що стоять перед дошкільними освітніми установами та батьками.

Дворічний досвід роботи автора педагогом - психологом в МДОУ ЦРР - дитячому садку № 134 м Твері показав, що кожен рік в дитячий сад приходять нові діти, які стикаються з проблемами адаптації. Особливо вразливі в цьому плані вихованці першої молодшої групи (від 2 до 3 років), які вперше приходять в дитячий сад.

Основною проблемою, з якою ми зіткнулися при роботі з цими дітьми, була нерозробленість програми заходів по оптимізації процесу адаптації таких дітей до умов дитячого садка, а також відсутність чіткої діагностичної програми адаптації. Причиною цього стало те, що проблема адаптації дітей раннього віку до умов ДОП досі залишається недостатньо розробленою як в методичному, так і в практичному плані.

При проведенні діагностики характеру адаптації вихованців першої молодшої групи за допомогою листів адаптації та діагностичних таблиць програми "З дитинства отроцтво", які включали такі параметри, як: загальний емоційний фон поведінки, пізнавальна та ігрова діяльність, взаємини з дорослими, взаємини з дітьми, реакція на зміна звичної ситуації (Світ раннього дитинства: Посібник для батьків і вихователів з формування здоров`я, виховання і розвитку дітей від 2 до 3 років. Т.Н. Доронова, Л.Г. Голубєва та ін. - М., 2005), було виявлено, що на початку року легкий характер адаптації мали лише 25% дітей, середньої тяжкості 50% дітей і важкий 25% дітей, тобто велика частина дітей потребувала корекційних заняттях.

Діагностика адаптивних реакцій (вміння складати пірамідку з шести кубіков- на малюнку зображувати закруглені лінії і горизонтальні штріхі- наслідуючи, складати папір) показала, що якщо на початку року жодна дитина не показав високого рівня адаптації, то до кінця року після занять з психологом високий рівень демонстрували вже 40% дітей. Низький рівень адаптивних реакцій на початку року мали 40% дітей, а до кінця року таких залишилося всього 7%.

На початку року з дітьми першої молодшої групи було проведено 10 корекційних занять, метою яких було допомогти дітям в адаптації до умов дошкільного навчального закладу. Цим визначалися і основні завдання занять:

подолання стресових станів у дітей раннього віку в період адаптації до дитячого саду- навчання вихователів методам проведення групових занять в адаптаційний період-S формування активної позиції батьків по відношенню до процесу адаптації дітей.

Паралельно з рішенням основних завдань вирішуються завдання комплексного розвитку дітей:

зняття емоційної та м`язової напруги;

зниження імпульсивності, зайвої рухової активності, тривоги, агресії;

розвиток навичок взаємодії дітей один з одним;

розвиток уваги, сприйняття, мови, уяви;

розвиток почуття ритму, загальної та дрібної моторики, координації рухів;

розвиток ігрових навичок, довільної поведінки.

Базовими засобами роботи служили різноманітні ігри з голосовим супроводом: хороводи, марші, пісеньки, потішки, віршики, "добре" і "догонялки".

Всі ігри та вправи, що входять в одне заняття, об`єднані казково-ігровим сюжетом.

Заняття тривалістю 10-20 хвилин проводилися 2-3 рази на тиждень у вересні і жовтні.

Після закінчення циклу корекційних занять діти стали більш розкуті, комунікабельні в порівнянні з першими заняттями. Вони брали активну участь у всіх запропонованих іграх і вправах. Таким чином, ми вважаємо, мета даної роботи досягнута.

Одним із значних досягнень роботи з батьками в групах адаптації була зміна їх ставлення до ігрової діяльності дитини. Але в роботі педагогічного колективу з батьками не слід обмежуватися рішенням тільки цих завдань. Досвід показує, що найважливішим напрямком в цій роботі є залучення батьків до процесу педагогічних спостережень за розвитком дитини.

Баранова Н.Є.