Игротерапия як метод корекції поведінки і спілкування у важких школярів

Важливою в роботі психолога є проблема важких дітей з малоадаптівних стереотипами поведінки і спілкування. Виникає потреба у вивченні цієї проблеми і шляхів її вирішення. Одним з методів зміни малоадаптівних стереотипів є метод ігротерапії. Завданнями роботи виступили: організація експериментів по ігротерапії, включаючи методичне забезпечення занять-аналіз проведених занять-загальні висновки по використанню методу ігротерапії. Метою даної роботи було вивчення досвіду застосування ігротерапії з важкими дітьми, виявлення проблем застосування, створення системи корекційних занять і аналіз результатів. Дослідницька робота складалася з 4 напрямків.

Перший напрямок - це теоретичний аналіз застосування ігротерапевтіческіх методів. Він проведено на основі літературних джерел (Е.І.Петанова). Тут, зокрема, охарактеризовані малоадаптівних стереотипи поведінки і спілкування, розкрито поняття "важкої дитини" і вказані причини відхилень у поведінці.

Другий напрямок являє собою опис та аналіз загальнорозвиваючих ігор молодших школярів (Р.С.Овчарова) з авторською модифікацією. Ігри розділені на чотири групи: комунікативно-лінгвістичні або сюжетние- ігровий тренінг спілкування і поведінки-розвиваючі ігри активного відпочинку-психотехнічні ігри. Всього описано більше 20 ігор і окремих вправ, які можуть застосовуватися педагогом початкових класів на уроках, в физкультпаузу, на заняттях продовженого дня, позакласних заняттях і екскурсіях.

У третьому приведена спеціально вибудувана система занять по ігровій психокорекції поведінки і спілкування в класі корекції. Ця коригуюча система занять розрахована на проведення їх фахівцем-психологом. Вона складається з вступного, основного і заключного циклів занять. Дано оцінки ефективності коректує системи, які складені на основі первинного і підсумкового дослідження групи згідно з тестом Р.Кеттелла (для молодших школярів). Дослідження проводилося на початку навчального року і в його кінці після проведення запропонованої системи корекційних занять.

Четвертим напрямком є застосування ігротерапії в класах уповільненої психічного розвитку, де кожне заняття та ігри в ньому об`єднані однією ігровою тематикою і введена жетонная система заохочень. Тут також проводилося первинне і вторинне дослідження по тесту Р. Кеттелла, дана оцінка ефективності. Для цього напрямку складена програма занять по ігротерапії (20 годин).

Одним з факторів практичної спрямованості роботи з`явилися батьківські збори, де батьки були ознайомлені з результатами корекційної роботи. Їм були дані індивідуальні рекомендації по корекції їх дітей для подальшої сімейної психотерапії. Дітям були видані спеціальні дипломи, в яких, зокрема, були вказані їх особистісні психологічні характеристики.

У розвиток даного дослідження планується включити спеціальну систему занять для груп "важких школярів" із загальноосвітніх класів і класів з конкурсним відбором. Тут причини малоадаптівних поведінки і спілкування дітей можуть бути іншими, і підбір ігор для них повинен проводитися спеціальним чином. З метою підтвердження ефективності методу ігротерапії, планується ввести контрольну групу дітей, де даний метод проводитися не буде.

У підсумку на основі досвіду роботи з "важкими дітьми" можна стверджувати, що застосування ігротерапії є найбільшою мірою відповідає завданням корекції малоадаптівних стереотипів поведінки і спілкування у "важких школярів". При виконанні умов і обліку специфічних порушень поведінки і спілкування игротерапия є добре сприймається, інтенсивний і ефективний метод корекції та адаптації молодших школярів.

Свиридова Є.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!