Стресостійкість як умова формування психологічно здорової особистості

За свідченням ряду авторів, що займаються проблемами психічного здоров`я школярів, число тривожних дітей у порівнянні з минулими десятиліттями різко зросло [Дубровіна І.В., Прихожан А.М.]. Наше власне дослідження також висвічує невтішну картину. Обстеження в третіх класах среднейшколи № 2 міста Кіриші за допомогою проективних методів виявило понад половини дітей (з 51 людини), які переживають негативний психологічний стан. У другому класі таких хлопців 71% (з 21 опитаного). У четвертому класі ПІВ (підвищеного індивідуальної уваги) всі діти (18 осіб) потребують психологічної допомоги в зв`язку з проблемами емоційного плану.

Чи не провісники подібні стану майбутніх невротичних розладів? Якщо так, то ми можемо попередити їх виникнення, провівши серію занять, спрямованих на підвищення психологічної стійкості (стресостійкості) до психотравмуючих факторів (як правило, є причиною неврозів).

Позитивний ефект подібних занять вже є на прикладі Глажевской середньої школи Кіришської району. У дітей спостерігається помітне збільшення в порівнянні з початком занять більш адаптивних, ніж раніше, форм поведінки (конструктивне вирішення конфліктних ситуацій, вміння справлятися з негативними психологічними станами), про що свідчать результати спостережень і підсумкової діагностики. Справа за більш гнучким їх впровадженням в загальноосвітніх школах.

Заняття включають в себе емоційно-вольової тренінг, тренінг поведінки, рольовий тренінг, аутотренінг, релаксацію, систематичну десенсибилизацию, антиципацію і розбір травмуючих ситуацій, в основі яких - індивідуальна проблематика дитини, що виявляється психологом на перших заняттях (як правило, мають на меті первинну діагностику) , які входять до складу першого етапу проведеної програми. Всього таких етапів три: орієнтовний (1 3 заняття) - конструктивно-яка формує (13 14 занять) і закріплює (2 3 заняття). Конструктивно-формуючий етап включає в себе такі основні завдання:

1. Формування адекватних способів поведінки у важких ситуаціях.

2. Розвиток соціальних навичок.

3. Розвиток здатності до усвідомлення себе і своїх можливостей.

4. Розширення сфери усвідомлення почуттів і переживань.

5. Розвиток навичок саморегуляції свого стану.

Закріплює етап спрямований на закріплення набутих навичок і забезпечує плавний перехід дитини в реальне життя.

Згідно з дослідженнями В. С. Ротенберг і співробітників, творча (пошукова) активність і тривога не сумісні. А якщо врахувати, що під психологічно здорової особистістю ми розуміємо перш за все самоактуализирующуюся особистість [Маслоу А.], тобто особистість, яка прагне до максимальної реалізації закладеного в ній від природи творчого потенціалу, то поліпшення психологічного стану дітей після проведених занять, а тим самим і підвищення їх стресостійкості до психотравмуючих впливів є необхідним внеском у формування психологічно здорової особистості.

Крім того, оволодіння вищезгаданими навичками надасть "неоціненну" допомогу школярам, які беруть участь в різних спортивних заходах.

Красавіна Т.Ю.