Розвиток у дошкільнят основ довільності психічної саморегуляції

Дошкільна освіта покликана забезпечити створення основного фундаменту розвитку дитини - формування базової культури його особистості, культури мислення, почуттів і вчинків, культури спілкування та людських взаємин. Уміння спілкуватися з дорослими і однолітками є одним з необхідних умов успішної навчальної діяльності, яка по суті своїй завжди сумісна, і в той же час надзвичайно важливим напрямом соціально-особистісного розвитку. Воно має на увазі вміння керувати своїми емоціями, правильно оцінювати ситуацію спілкування і на підставі цього будувати свою поведінку. Для розвитку навичок конструктивної взаємодії велике значення має емоційна децентрация (Г.М.Бреслав), тобто здатність дитини сприймати і враховувати в своїй поведінці стану, бажання, інтереси інших людей. Тому необхідно привертати увагу дітей до емоційного світу людини, навчати їх висловом і розпізнаванню базових емоцій, ініціювати їх самопізнання. Це можна зробити в ході групових занять психолога з дітьми. Для досягнення головної мети - розвитку у дітей здатності регулювати свою поведінку в ситуаціях спілкування з іншими людьми - вважається за необхідне вирішити такі завдання: навчити контролю за своїми м`язовими відчуттями і прийомам релаксаціі- навчити їх розуміти, приймати і повноцінно висловлювати свої емоції- формувати здатність встановлювати емоційний контакт з іншими людьми-навчити самостійно вибирати і будувати свої дії в різних ситуаціях, конструктивно взаємодіяти.

На підставі поставлених завдань сконструйовані чотири блоки: "Я і моє тіло", "Я і мої почуття", "Я та інші", "Я і мої вчинки".

Для формування позитивного образу свого тіла можна використовувати гімнастику з елементами самомасажу (Т.В.Нестерюк). Психогімнастичні вправи, які використовують механізм психофізичного функціонального єдності (П.К.Анохин) допомагають дітям оволодіти навичками контролю рухової та емоційної сфер, навчають зразкам адаптивного поведінки. Розслаблення сприяє зняттю м`язової напруги і емоційного збудження. Форми вправ, спрямованих на знайомство з емоціями і навчання їх розпізнавання, можуть бути різними: модифікації відомих ігор, пантомімічна загадки, етюди на вираження різних емоцій. Емоційні контакти, які здійснюються за допомогою пантоміми, привертають увагу дітей до мови тіла, міміки, жесту. Придбання і закріплення способів поведінки відбувається в поведінкових іграх, в яких дитина вчиться шукати і знаходити виходи зі скрути.

Заняття, тривалістю 25 30 хвилин кожне, проводяться з дітьми 4 7 років протягом 3 років (середня, старша і підготовча групи). В ході занять відбувається активна розрядка емоцій, діти отримують досвід отреагирования внутрішнього негативного емоційного напруження. Освоївши здатність вільно виражати свої емоції, вони одночасно освоюють і адекватні способи залучення уваги до себе. Завдяки емоційної децентрації, предметом спостереження і міркування дітей стає стан іншої людини. Діти навчаються "прокручувати" в голові ситуації спілкування, обмірковувати альтернативні варіанти реагування і приймати рішення, що робити і як поступити. Вони набувають здатність міркувати, обґрунтовувати свою думку, зважати на думку інших. Їм легшає відстрочити свої бажання. Велике значення в досягненні поставленої мети має координація зусиль психолога, педагогів і батьків.

Шінгаева І.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!