Формування життєвих перспектив у вихованців дитячих будинків

Робота в дитячих будинках пов`язана з постійною психо-емоційною напруженістю колективу і має ряд важливих особливостей. Перша - надзвичайно високий рівень відповідальності працівників дитячих будинків та шкіл-інтернатів. Адже головна мета колективу - забезпечити нормальне і повноцінне психічний розвиток дитини. Друга - створення сприятливих умов для гармонійного розвитку, вдосконалення і реалізації особистості дитини. В забезпечення цих цілей колективу (вихователі, психологи, соціальний педагог) необхідно вирішувати наступні завдання: 1) дати вихованцям можливість вільно усвідомлювати, проявляти і приймати свої почуття у відкритій формі-2) навчити дітей способам психо-емоційної саморегуляціі- 3) познайомити вихованців і навчити навичкам креативного взаємодії з навколишнім світом. Ці завдання добре вирішуються в ході психолого-соціальних тренінгів.

З досвіду своєї роботи в Манжерокском дитячому будинку (Республіка Алтай) пам`ятаю, як, виконуючи вправу на опис свого характеру, вихованці з великими труднощами могли назвати 3-4 характеристики. Нами було виявлено нездатність дітей висловити і описати словами свої внутрішні переживання - "Нічого не боюся, відчуваю себе добре, я щаслива т.п.". Цікаво відзначити, що першими називалися негативні емоції (злість, ненависть, відраза і т.д.) і лише потім - позитивні. Іншою особливістю даного тренінгу стало спостереження факту високої емоційної закритості вихованців. Виходячи з цього нами, для психологічної корекційної роботи, були включені вправи, що дозволяють виробити навички емоційного відкритого самовираження, комунікативності. При проведення тренінгу по темі: "Емоційна саморегуляція" нами переслідувалися такі основні завдання, як занурення вихованців у світ почуттів, освоєння навичок емоційної саморегуляції.

Слід зазначити, що вихованці не продемонстрували такого поширеного способу реагування, як конфронтація, переважало "уникнути" зіткнень. На думку багатьох вихованців, відкритість своєї позиції, поглядів і почуттів призводять до погіршення їхнього економічного становища і зіпсованим відносинам з адміністрацією.

Нами був також запропонований тренінг на тему: "Моя робота". Дослідження показали, що більшість вихованців навіть не ризикують собі уявити ідеальну картину, не відчувають себе гідними гарної роботи і обмежуються лише незначними змінами в нинішній ситуації. Фактично це питання про прийняття відповідальності за своє життя. Практика показує, що приблизно у половини вихованців (48,6%) виявляється зовнішній локус контролю, тобто власний вплив на свою життєву ситуацію вони розцінюють як мінімальне, на відміну від зовнішніх факторів.

Основні підсумки. На мій погляд, в ході таких занять ми змогли вирішити значну частину поставлених завдань. За час проведення занять відбулося деяке зміна психологічного настрою в сторону прийняття себе і своїх почуттів, змінилися способи їх прояву. Пригадую відгуки вихованців: вони "перестали боятися говорити про свої почуття", "стали більш розкутими", відчували себе менш безпорадними і винуватими на роботі, оскільки отримали деяку психологічну підтримку.

Глоба В.