Психологічний простір вихованців дитячого будинку

В даний час у зв`язку з розширенням репертуару поведінкових стратегій людини як суб`єкта власного життя зріс інтерес до збереження психологічних меж людини. Ця тема особливо актуальна стосовно до особливих умов проживання, зокрема в дитячому будинку. Традиційно вважається, що дитячий будинок являє собою депривованих простір, так як має цілий ряд обмежень життєдіяльності вихованців. Крім того, життя в такому закладі передбачає часте порушення кордонів психологічного простору дітей з боку вихованців і співробітників (А. М. Прихожан, Н. Н. Толстих та ін.)

Поняття "психологічний простір особистості" отримало теоретичне обгрунтування в роботах С.К.Нартовой-Бочавер. Психологічний простір - це "інтеріоризувати і персоналізована суб`єктом частина середовища", яка включає 6 вимірів: фізичне тіло, територію, особисті речі, звички, соціальні зв`язки і цінності. Кожна сфера має свої межі, цілісність яких визначає суверенність психологічного простору особистості в цілому.

Досліджуючи психологічний простір вихованців дитячого будинку, ми припустили, що діти, котрі виховуються в дитячому будинку, мають низький рівень суверенності психологічного простору.

В якості діагностичного інструментарію ми використовували опитувальник "Суверенність психологічного простору" (С.К.Нартова-Бочавер). Опитувальник включає 80 тверджень і 7 шкал: суверенність психологічного простору, речей, фізичного тіла, території, звичок, цінностей і соціальних зв`язків. Показники за шкалами мають 3 ступеня значень: висока ступінь - значення вище 60 балів середня ступінь - від 40 до 60 балів низький ступінь - нижче 40 балів.

У дослідженні взяли участь 12 підлітків (12 - 16 років), які проживають в МОУ "Кстовський дитячий будинок", від 6 місяців до 3 років. З них вісім отримали статус сироти після того, як батьки були позбавлені батьківських прав. У решти батьки померли 1-3 роки тому.

Результати дослідження дозволяють говорити про те, що більшість вихованців за всіма шкалами мають середні показники. 7 підлітків мають середні показники за шкалами "суверенність психологічного простору", "суверенність фізичного тіла", "суверенність цінностей" - 9 - за шкалами "суверенність території", "суверенність зв`язків", 10 - за шкалою "суверенність звичок", 1 - по шкалою "суверенність речей". Низькі показники продемонстрували 1 вихованець за шкалами "суверенність речей", "суверенність звичок", 3 - за шкалою "суверенність території", 5? за шкалами "суверенність психологічного простору", "суверенність фізичного тіла", "суверенність цінностей". Високі показники має незначна кількість підлітків за двома шкалами з семи: 1? за шкалою "суверенність звичок", 3? за шкалою "суверенність зв`язків".

На наш погляд, високий відсоток вихованців, які отримали середні показники, свідчить про те, що підлітки проживають у дитячому будинку досить нетривалий час і, відповідаючи на питання, оцінювали в більшій мірі ситуацію у власній родині, ніж в установі. А наш досвід взаємодії з такого роду сім`ями дозволяє говорити про відсутність в них належного догляду за дітьми і низькій кількості обмежень з боку батьків. Ці ж особливості сприяли в деяких випадках отримання високих показників у сфері соціальних зв`язків і звичок, так як часто оточення і звички підлітків не входили в сферу, контрольовану батьками.

Таким чином, висунута нами гіпотеза про низький рівень суверенності психологічного простору вихованців дитячого будинку підтвердилася частково. Більшість підлітків, які проживають в МОУ "Кстовський дитячий будинок", мають середні показники суверенності психологічного простору як в цілому, так і по окремим його складовим. Незначна кількість вихованців мають високі показники за двома шкалами, і решта піддослідних мають низькі показники по 6 шкалами з 7 (крім шкали "соціальні зв`язки"). Простежується взаємозв`язок отриманих результатів переважно з соціально, педагогічно і психологічно неблагополучним вихованням в сім`ї.

Сисорова О.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!