Особливості прояву агресивної поведінки в підлітковому віці

Підвищена агресивність підлітків - одна з найбільш гострих проблем не тільки для педагогів, психологів і батьків, але і для суспільства в цілому. Зростання рівня підліткової агресивності викликаний цілим рядом несприятливих факторів, що діють на дитину, таких як погіршення соціальних умов життя, криза сімейного виховання, неувага школи до нервово-психічним станом дітей, збільшення частки патологічних пологів, мають наслідки у вигляді пошкодження головного мозку дитини (Г. Е. Бреслава). Велику роль в підвищенні рівня агресії грають і засоби масової інформації, відіоіндустрія, що пропагують культ насильства. Агресивність може виявлятися в широкому діапазоні від різких висловлювань до фізичних дій, і тоді дитина може замість співчуття викликати загальне роздратування і навіть відповідну агресію, навіть з боку фахівців.

З метою визначення форм і рівнів агресивності та ворожості нами обстежені 82 підлітка у віці 14 - 15 років - учні 9-х класів ліцею № 8 м Майкопа Республіки Адигея (35 хлопчиків і 47 дівчаток). Для виявлення форм і показників агресивності і ворожості використовували опитувальник Басса-Дарки. Аналізувалися шкали фізичної агресії (ФА), непрямої агресії (КА), роздратування (Р), вербальної агресії (ВА), а також індекси агресивності (ІА) і ворожості (ІВ), які рассчітивалісься шляхом підсумовування окремих шкал. За шкалою ФА визначилася тенденція переважання високих показників над середніми і низькими. Із загальної кількості випробовуваних 60% мають яскраво виражене прагнення до фізичної агресії, 29% зайняли середню позицію і лише 11% практично не схильні до фізичного нападу. Дані за шкалою КА показали, що у 23,2% підлітків низький рівень прихованого, замаскованої агресивної реакції-середні бали у 53,6% опитаних, що ж стосується високих балів, то 23,2% опитуваних часто виявляють непряму агресію. КА характеризується використанням обхідних шляхів, спрямованих проти інших осіб, - пліток, жартів і прояви ненапрямлених, невпорядкованих вибухів люті (в крику, тупання ногами і т. П.).

За шкалою Р результати розподілилися наступним чином: низькі показники - 30,5%, середні показники - 51,2%, високі - 18,3% опитаних. ВА займає друге місце після фізичної агресії по високих показників. Незважаючи на те, що середніх балів більше - 53,6%, високі показники виявлені у 41,5% опитаних - це вагома цифра для високого показника. Низькі показники дали - 4,9% опитаних. Високий і середній індекс ворожості у 98,8% підлітків, який складається з усереднених показників шкал "Образи" і "Підозрілості". Схильність до різних видів агресивної поведінки відзначена у 89% опитаних (ІА).

Як показали отримані дані, велика частина підлітків у віці 14 - 15 років схильні використовувати фізичну силу проти іншої особи, у них найбільш виражена схильність до прямої фізичної та прямої вербальної агресії у відкритій формі безпосередньо з конфліктуючим. Максимальні показники прояви всіх форм агресії (як фізичної, так і вербальної) поєднуються з ворожістю. Рівень ворожості перевищує рівень агресивності, що може вказувати на схильність до недовіри і обережного відношенню до людей, що виникає з переконання, що оточуючі мають намір заподіяти шкоду. Діти підліткового віку схильні до прояву заздрості і ненависті до оточуючих, обумовленим почуттям гніву, невдоволенням кимось конкретно або всім світом взагалі за дійсні або уявні страждання.

Слід зазначити, що зі спостереження деякі підлітки вели себе демонстративно і емоційно, але за даними опитувальника у них виявлені низькі рівні агресивності і ворожості. А деякі школярі-підлітки відмовилися брати участь в експерименті і створювали перешкоди в організації дослідження викликає неадекватною поведінкою.

Різні прояви підліткової агресивності мало керовані і погано піддаються психокорекції, проте психологічна допомога відіграє важливу роль в адаптації дитини до навколишнього соціальному середовищі. Необхідно на рівні соціального спілкування домагатися зміцнення духу змагання замість ворожнечі, прагнути навчити підлітка вирішувати конфлікти замість спроб знищити або підпорядкувати іншу сторону, визнавати можливість існування різних точок зору і формувати установку на компроміс і позитивну самореалізацію.

Кошанскім Анжеліка Геннадіївна

Жукова Оксана Георгіївна