Особливості агресивної поведінки у дітей молодшого шкільного віку

Проблема відхилень в особистісному розвитку і поведінці зростаючих дітей завжди мала високим рівнем актуальності. В даний час тривогу викликає не тільки прогресуюча відчуженість дітей, але і їхній цинізм, жорстокість, агресивність. Найбільш гостро цей процес проявляється на межі переходу дитини з дитинства у дорослий стан - в підлітковому віці. Ми вважаємо, що психологічні причини агресивних проявів необхідно досліджувати вже в молодшому шкільному віці. Це допоможе розкриттю умов, механізмів, засобів запобігання і корекції агресивної поведінки. Агресія являє собою цілеспрямоване руйнівну поведінку, що суперечить нормам і правилам співіснування людей у суспільстві, що завдає шкоди об`єктам нападу, що заподіює фізичний збиток людям або викликає у них психологічний дискомфорт (негативні переживання, стан напруженості, страху, пригніченості і т.д.)

Нами була поставлена задача виявити форми вираження, причини та особливості агресивної поведінки у дітей молодшого шкільного віку. Обстежено 60 дітей у віці 9 10 років. Для широкого вивчення прояву агресії у дітей молодшого шкільного віку нами був підібраний діагностичний комплекс, що включає метод спостереження, тестування (опитувальник Басса-Дарки, тест руки Е.Вагнера, малюнок "Неіснуюча тварина", кінетичний малюнок сім`ї, восьмицветного тест М.Люшера) - анкета "Дитина очима дорослого".

Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. У молодшому шкільному віці основними причинами агресивних проявів є: а) фрустрація потреб в самостійності, в досягненні успіху і значущості [Еріксон Е., 2000], що призводить до внутрішньоособистісних конфліктів і як способу вирішення - до агресивної реакції-б) прагнення до домінування, завищена самооценка- в) авторитарність вчителя сприяє наростанню напруги у дітей-г) моральна атмосфера сімейної ситуації-взаємини, що складаються між дорослими і дитиною.

2. У дитячому віці агресивність проявляється у формі докорів сумління, почуття провини (90%), негативізму (63%), фізичної агресії (57%), підозрілості (50%), роздратування (43%), і найменше виражена непряма і вербальна агресивність, причому ці форми вираження агресії зустрічаються однаково часто (37%).

3. Беручи соціальні норми поведінки, молодший школяр направляє найчастіше агресію на навколишній світ (47%) у формі ворожих реакцій (образа, підозрілість). Тиск авторитету дорослих викликає у молодших школярів, почуття провини, що супроводжується внутрішнім напруженням, внутрішньоособистісних конфліктів (у 50% дітей). Таким чином, формується ворожість як наслідок прийняття соціальних норм, що є джерелом "бунту" (Фрейд З.), яскраво виявляється в підлітковому віці.

4. У дитячому віці характер агресивної поведінки пов`язаний з гендерними особливостями. Хлопчики виявляють агресивність у формі фізичної агресії (р = 0,001) і вербальної агресії (р = 0,01) - дівчатка - в формі докорів сумління, почуття провини (р = 0,01), що пов`язано не тільки з біологічними особливостями, а й з соціальними, культурними стереотипами маскулінності і фемінності.

В цілому нам вдалося вивчити особливості і причини агресивної поведінки у дітей молодшого шкільного віку, що допоможе в розробці корекційної програми по формуванню адекватних форм поведінки у дітей з урахуванням індивідуальних, гендерних відмінностей, характеру сімейної ситуації та інших факторів.

САВІНА В.С.