Робота колективного педагогічного суб`єкта по корекції агресивності

Соціальні, економічні, екологічні та інші проблеми сучасного російського суспільства істотно впливають на особистісний розвиток і поведінку підростаючого покоління. Особливу тривогу викликають прогресуюча відчуженість, підвищена тривожність, цинізм, духовна спустошеність багатьох школярів, що нерідко веде до проявів агресивності. Найбільш помітним це стає в підлітковому віці. Дослідно-експериментальною базою дослідження виступили середні освітні школи міст Ялти та Котласа Архангельської області. У дослідженні взяли участь 320 дітей, 149 вчителів і 128 батьків. Розроблена комплексна діагностика прояви агресивної поведінки підлітків з позиції класифікації його типів дала можливість отримати дані, необхідні для виявлення передумов, встановлення ієрархії ситуаційних чинників, що викликають агресивність школярів, а також відстеження її динаміки.

Методологічною умовою дослідження заявленої проблеми є ситуаційно-суб`єктний підхід, який полягає в реалізації діалектичної зв`язку між корекційно-педагогічними діями в конкретній ситуації і їх адекватним відображенням через суб`єктне сприйняття підлітком, що забезпечує формування його стійкості в конфліктних ситуаціях, розширення меж витривалості до стресів, поведінковим відхилень, невизначеності життєвих планів, установок. Цей підхід дозволяє здійснити ґрунтовний і об`єктивний аналіз способів вирішення проблеми агресивної поведінки підлітків, спираючись на їх кращі позитивні якості, прагнення реалізовувати потреби в спілкуванні, самоактуалізації, саморозвитку. У дослідженні встановлено, що з позиції ситуаційно-суб`єктного підходу корекція агресивної поведінки підлітків ефективна в умовах формування колективного педагогічного суб`єкта, в якості якого виступають класний вихователь, соціальний педагог і педагог-психолог, здатні інтегрувати зусилля всіх прямих і опосередкованих учасників освітнього процесу в корекційно педагогічної роботи. Такий суб`єкт буквально "вирощується" в ході спільно-розділеної діяльності, коли кожен педагог вирішує завдання корекції агресивної поведінки дітей своїми професійними засобами.

Центральне місце в дослідженні займає розробка і обгрунтування триланкової моделі, що відбиває зміст і структуру спільної діяльності класного вихователя, соціального педагога та педагога-психолога з корекції агресивної поведінки підлітків. Перша ланка дає уявлення про функціональні обов`язки кожного з педагогічних працівників в діагностуванні, попередженні, профілактиці та корекції прояви агресивності школярів підліткового віку. Друга ланка моделі відображає послідовно поглиблюється інтеграцію дій формується колективного суб`єкта цього процесу. Третя ланка педагогічної моделі характеризує зміну етапів корекційно-педагогічної діяльності. Розроблена педагогічна модель лежить в основі програми корекції агресивної поведінки в підлітковому віці.

Умовами ефективності діяльності колективного суб`єкта педагогічної праці з корекції агресивної поведінки підлітків є: інтеграція індивідуальних цілей в єдину суспільно значиму мета активне ставлення до спільної діяльності і висока інтенсивність контактів між класним вихователем, соціальним педагогом і педагогом-психологом повноцінна реалізація статусно-рольової позиції і розподілених функціональних обязанностей- відбір адекватних методів, методик, технологій вивчення і корекції агресивно го поведінки школярів. Критеріями ефективності спільної діяльності колективного суб`єкта з корекції агресивної поведінки підлітка виступає динаміка рівнів розвитку властивостей цього напрямку педагогічної праці, задоволеність взаємодією один з одним і показники проявів агресивної поведінки школярів.

В результаті здійснюваної корекційно-педагогічної діяльності знизилася загальна агресивність підлітків-зменшилася кількість конфліктів між підлітками, а також в шкільній і сімейної средах- підвищився самоконтроль підлітків, рівень їх соціальної активності.

Заостровцева М.Н.