Можливості програми системного підходу до роботи з агресивними школярами

В умовах сучасної реальності, коли гостро постало питання про необхідність розробки практико-орієнтованої діяльності психолога по своєчасній діагностиці, профілактиці і корекції агресивної поведінки дітей та підготовки фахівців до здійснення подібної діяльності, найбільш перспективним і доцільним на наш погляд є застосування системного підходу. Розробка принципу системності є великим внеском Б. Ф. Ломова в розвиток методології і теорії психологічної науки. Спільними завданнями системних досліджень є аналіз і синтез систем. У процесі аналізу система виділяється з середовища, визначається її склад, структури, функції, інтегральні характеристики (властивості), а також системоутворюючі чинники та взаємозв`язки із середовищем. У процесі синтезу створюється модель реальної системи, підвищується рівень абстрактного опису системи, визначається повнота її складу і структур, базиси опису, закономірності динаміки і поведінки. Системні опису служать засобом вирішення багатьох завдань, що постають сьогодні перед психологами - інтеграція і систематизація психологічних знань, усунення надмірності в накопиченої інформації і скорочення обсягу опису, зменшення суб`єктивізму в інтерпретації психічних явищ.

У сучасній теорії і практиці системний підхід є одним з найважливіших методологічних принципів, оскільки дозволяє отримати системні опису складних явищ об`єктивної реальності. Використання системного підходу дозволяє підійти до проблеми агресивності молодших школярів в єдності трьох взаємопов`язаних компонентів: теоретичного, емпіричного 1 (школа) і емпіричного 2 (вуз). Кожен з компонентів передбачає єдність трьох аспектів: 1) понятійного (поняття агресивність, рівні її прояву) - 2) діагностичного (комплекс методик, спрямованих, на визначення рівня агресивності дітей молодшого шкільного віку) - 3) корекційного - розвиваючого (система ігор, вправ, спрямованих на зниження агресивності молодших школярів).

Провівши аналіз різних підходів і тенденцій у вітчизняній і зарубіжній науці, в контексті теоретичного компонента ми підійшли до розгляду агресивності як особистісної риси, що виявляється в готовності до агресивної поведінки, в готовності з позиції певних установок сприймати, інтерпретувати події і впливати на нього-яка зачіпає всі прояви психіки (пізнавальні процеси, емоційно-вольову сферу, індивідуально-психологічні особливості).

Системний підхід до побудови практики роботи з агресивними дітьми в рамках емпіричного 1 (школа) компонента ми позначили як парадигму супроводу, розглядаючи психологічний супровід агресивних школярів як систему професійної діяльності педагога-психолога, що включає в себе створення соціально-психологічних умов для ефективного зниження агресивності дітей з різними рівнями її прояви. Здійснення системного психологічного супроводу агресивних молодших школярів, дозволило виділити чотири рівні прояву агресивності і скласти на їх основі діагностичну та корекційну програми.

Проблема розробки системного психологічного супроводу агресивних молодших школярів вимагає підготовки фахівців (педагогів, психологів) до роботи з агресивними дітьми. У зв`язку з цим в рамках емпіричного 2 (вуз) компонента логічним завершенням нашого дослідження було знайомство студентів з його теоретичними і емпіричними результатами в рамках курсу за вибором "Психологічні основи роботи з агресивним молодшими школярами". Курс "Психологічні основи роботи з агресивними молодшими школярами" охоплює широкий діапазон тем, починаючи з вивчення феномена агресивності взагалі і конкретно в психології і закінчуючи розглядом даної проблеми стосовно початкової школі- особлива увага приділяється практичним аспектам роботи з агресивністю в молодшому шкільному віці.

Результати експерименту щодо здійснення системного психологічного супроводу агресивних молодших школярів дозволяють говорити про ефективність реалізації психологічного супроводу, складеного на основі системного підходу і спрямованого на зниження агресивних проявів дітей молодшого шкільного віку в емоційно-вольової, інтелектуальної та діяльнісної сферах.

Шалагінова К. С.