Підвищення комунікативної компетентності вчителів початкових класів

Потреба суспільства в особистості, шанобливо ставиться до думок, поглядів, поведінки інших людей, ставить перед сучасною освітою завдання глибокого вивчення і узагальнення науково-педагогічних і методичних досліджень з проблеми розвитку толерантності підростаючого покоління. Аналіз досліджень показує, що на процес формування толерантності у молодших школярів впливає ряд об`єктивних і суб`єктивних факторів: особливості навколишньої дійсності, індивідуально-психологічні і вікові характеристики особистості, характер міжособистісних відносин і т. Д. Одним з джерел, умов і найважливіших факторів формування толерантності учнів початкових класів є педагогічне спілкування, що представляє собою багато- плановий творчий процес суб`єкт-суб`єктної взаємодії педагога і у ащіхся, змістом якого є обмін інформацією та цінностями між учасниками навчально-виховного процесу, оптимізація навчання і розвитку особистості учнів, створення найкращих умов для вирішення навчальних, виховних та особистісно-розвиваючих завдань.

Дослідження показало, що велике значення в формуванні толерантності у молодших школярів має психологічна атмосфера в колективі, сприятливий емоційний настрій всіх учасників педагогічного спілкування. Доброзичлива атмосфера в учнівському співтоваристві багато в чому залежить від стилю педагогічного спілкування. Тестування вчителів по методикам "Стиль педагогічного спілкування" (А.А. Леонтьєв), "Оцінка професійної спрямованості особистості вчителя" (Є.І. Рогов), "Техніка спілкування" (Д. Творогов), "Терпимість учителя" (І .І. Риданова) дозволило констатувати, що у 39,9% вчителів виражена орієнтованість на дисциплінарну модель взаємодії з дітьми, у 15,6% - на особистісну модель і 44,5% вчителів дотримуються поміркованої орієнтованості на дисциплінарну або особистісну модель. Розподіл респондентів за стилями педагогічного спілкування виглядає наступним чином: демократичний стиль властивий 37,5% вчителів, авторитарний - 42% і ліберальний - 20,5% педагогів.

Теоретичний аналіз літератури та результати констатуючого експерименту стали підставою для розробки і реалізації програми підвищення компетентності вчителів початкових класів до педагогічного спілкування як умові формування толерантності у молодших школярів. Запропонована нами програма носила цілісний, системний характер і включала в себе методичну роботу в школі, етапи курсової підготовки та міжкурсовому періоду, а також послідовні, взаємозумовлені навчальні модулі, адекватні освітньому запитом вчителя і рівнем розвитку його компетентності.

При реалізації програми використовувалися різні організаційні форми роботи: лекції, семінари, практикуми, тренінги, дискусії, аналіз педагогічних ситуацій, консультації, ділові ігри, майстерні, відвідування відкритих занять і ін. Цілі і завдання програми передбачали: на першому рівні - осмислення і прийняття вчителем значущості завдання формування толерантності у молодших школярів, формування технологічної готовності до її решенію- на другому рівні - переклад теоретичних положень про толерантно орієнтованому навчально вос ітательном процесі в практичне їх застосування в педагогічній діяльності, забезпечення методичного супроводу професійного вдосконалення вчителя на третьому рівні - досягнення максимально можливого для нього рівня професійної компетентності в зазначеній галузі. Нами був розроблений і апробований спецкурс для вчителів початкових класів "Основи успішного формування толерантності у молодших школярів в процесі педагогічного спілкування".

Таким чином, за підсумками роботи було проведено діагностичне обстеження слухачів, в процесі якого фіксувалися частотні дані прояви того чи іншого компонента і рівня компетентності вчителів до організації процесу формування толерантності у молодших школярів за допомогою тестів, анкет, бесід, спостережень, експертних оцінок, а також презентацій результатів дослідних розробок. Якісний аналіз та статистична обробка результатів діагностики за підсумками підвищення кваліфікації вчителів показали позитивний результат впливу комплексу розроблених організаційно-педагогічних умов на розвиток їх компетентності до педагогічного спілкування як засобу формування толерантності у молодших школярів.

Мовсесян А.Е.