Особливості інтелектуального потенціалу молодших школярів в умовах диференціального навчання

Ситуація, що склалася на сьогоднішній день в сфері початкової шкільної освіти, змушує замислюватися про його ефективності. Зусилля багатьох педагогів і психологів спрямовані на розвиток здібностей дітей, на розкриття їх індивідуальних особливостей, на оптімітізацію навчально-виховного процесу в цілому. Однією з форм навчання молодших школярів є диференційоване навчання. Воно відрізняється поділом учнів в основному за віковими та інтелектуальним характеристикам.

Метою проведеного дослідження було виявлення особливостей інтелектуального потенціалу учнів 1-х класів в умовах диференційованого навчання. Поняття інтелектуального потенціалу в даному випадку є традиційним для школи Ананьєва, розглядається як єдність мотиваційного, функціонального і операционального компонентів. У дослідженні взяли участь учні 1-х класів загальноосвітньої школи Санкт-Петербурга. В одному класі навчалися діти шести років, в іншому - семи років-умови навчання були однаковими. Використовувалися наступні методики: методика Векслера, оцінка особливостей сприйняття, короткочасної пам`яті, контролю уявлень, швидкості читання, методики дослідження моторики, навчальної мотивації і оцінка загальної успішності.

Порівняльний аналіз учнів двох класів показав, що 7-річні діти володіють великим, в порівнянні з 6-річними, вербальним, невербальним і загальним інтелектом. При цьому варто відзначити, що загальний інтелектуальний розвиток учнів обох класів можна оцінити як среднее- 7-річні школярі відрізняються від 6-річних великим обсягом і рівнем знань, у них ширше пізнавальні інтереси, більш розвинені логічне мислення, аналітико-синтетичні і перцептивні здібності, більш висока швидкість читання. Однак 6-річні діти не поступаються 7-річним в умінні оперувати словами рідної мови і робити висновки на основі життєвого досвіду, а також в умінні встановлювати послідовність подій. Були виявлені відмінності і в мотиваційній сфері. Так, 7-річні учні характеризуються більш вираженою навчальною мотивацією. Проведений кореляційний аналіз підтвердив припущення про більш високий інтелектуальний потенціал 7-річних школярів.

Залежність шкільної успішності від інтелекту не викликає сумніву. У молодшому шкільному віці саме на інтелект падає основне навантаження, тому що для успішного оволодіння навчальною діяльністю необхідний досить високий рівень розвитку мислення, пам`яті, уваги, мови. А формування психіки дитини безпосередньо пов`язане з темпами зростання і дозрівання його головного мозку. Відомо також, що рівень розвитку мозкових структур 7-річних дітей вище, ніж 6-річних. У зв`язку з цим виникає сумнів щодо доцільності використання в навчальній практиці диференційованого підходу. Результати проведеного дослідження мають не тільки діагностичне значення, але ще раз доводять необхідність адекватності педагогічного впливу реальному рівню розвитку учнів.

Васильєва О.В.