Інтелектуальні можливості людини

На сучасному етапі розвитку суспільства інтелектуальні можливості людини, його інтелектуальний потенціал є самостійною цінністю і надбанням суспільства.

Дослідження інтелектуального потенціалу на основі синтетичного вивчення людини в комплексі індивідуальна, особистісних і суб`єктних характеристик, як прояви цілісної індивідуальності, є важливою ланкою в удосконаленні і розумному управлінні розвитком людини в складних умовах економічної перебудови і відновлення виробництва.

В результаті багаторічних комплексних досліджень академік Ананьєв Б.Г. прийшов до висновку, що в психічному розвитку людини (сенсомоторном, інтелектуальному, особистісному) проявляється ефект різноманітних конвергенцій праці, спілкування і пізнання, за допомогою яких цей розвиток соціально детерміновано. Діапазон трудових ресурсів і резервів безмежний, оскільки він визначається соціально-технічним прогресом, в результаті якого посилюються, прискорюються і різноманітне перетворюються нервово-психічні потенціали людини.

Комплексне дослідження інтелектуального потенціалу, розпочате під керівництвом академіка Ананьєва Б.Г. було продовжено на факультеті психології. В останнє десятиліття було розпочато моніторинг інтелектуального статусу росіян з метою отримання даних про зміну інтелектуального потенціалу під впливом екологічних факторів (підвищеної радіації) і різних освітніх програм.

У числі обстежених був і контингент учнів загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл і класів різних регіонів: Санкт-Петербурга, апатитів, Кіровська, Гілки (Гомельська область), Новозибкова (Брянська область), Челябінська. Було обстежено понад тисячу учнів, 296 простежено в трирічному лонгітюдінальних дослідженні.

Проведене дослідження виявило цілий ряд особливостей особистісного та інтелектуального розвитку дітей та підлітків, які проживають в зонах радіаційного забруднення. 78 відсотків таких школярів не досягають рівня вікової інтелектуальної норми-з них 24 відсотки показують гранично низькі значення інтелектуального статусу і тільки 2,5 відсотка дітей мають високий інтелектуальний статус.

Однією з причин цього є низька розумова працездатність, висока стомлюваність, астенізація дітей, що і було виявлено тестах, що вимірюють увагу. У більшості дітей виявилися астенічний і невротичний типи коливання уваги. На 10-15 відсотків виявилися знижені показники загального фізичного розвитку.

У той же час в учнів цих регіонів відзначається висока збудливість вегетативної нервової системи, емоційна нестійкість, вираженість тривожно-депресивних компонентів і, як наслідок, невпевненість в собі, недооцінка своїх можливостей, замкнутість, обережність в спілкуванні, прагнення зайняти пасивну позицію.

Дослідження впливу різних систем освіти на формування інтелектуального потенціалу школярів виявило глобальні особистісні зміни в залежності від шкільних програм, підкреслюючи положення Ананьєва Б.Г. про те, що ми недостатньо враховуємо роль інтелекту в цілісній структурі особистості. Найбільш негативні впливи на інтелектуально-особистісний розвиток виявлені в класах практичного навчання.

Отримані дані свідчать про важливість комплексного підходу в розробці проблем управління інтелектуальним потенціалом росіян на основі об`єктивних психологічних знань інтелектуального статусу в сукупності впливу на нього соціально-економічних, психолого-педагогічних, культурно-історичних та екологічних факторів.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!