Статево-рольові уявлення підлітків як основа сімейної соціалізації

В останні десятиліття вчені відзначають недоліки в засвоєнні і реалізації традиційних моделей статеворольової поведінки. Спотворення процесу гендерної соціалізації проявляється насамперед у недостатній готовності підростаючого покоління до виконання сімейних ролей. Особливі труднощі в засвоєнні статеворольових уявлень (ПП) відзначаються у дітей з відставанням в інтелектуальному розвитку, що пов`язується з впливом багатьох факторів, серед яких виділяється недостатньо успішна сімейна соціалізація на ранніх етапах вікового розвитку.

У наявних публікаціях проблема особливостей формування ПП у даної категорії дітей не розглядається. Недостатньо вивченим є питання про залежність змісту ПП від рівня інтелектуального розвитку дітей і якості їхнього сімейного соціалізації. Вивчення такого роду залежностей і визначило мету нашого дослідження, об`єктом якого стали підлітки з різним рівнем інтелектуального розвитку (норма, ЗПР, УО), а також їх матері. Загальна вибірка випробовуваних склала 250 чоловік.

Методики: тест WISC- опитувальник "Оцінка негативних факторів сімейної соціалізації" (І.А.Коробейніков) - методика "Вільні опису" (М. І. Лісіна, И.В.Дубровина, А.Г.Рузская).

На першому етапі вивчалися особливості ПП і залежність їх від характеру інтелектуального порушення. У структурі ПП були виділені три компоненти: змістовний, якісний і емоційний. Змістовний компонент проявлявся в характері уявлень: маскулінному, андрогинном (поєднання великої кількості висловлювань маскулінних і фемінні якостей) і Низькодиференційовані (незначна кількість висловлювань маскулінних і фемінні якостей). Якісний компонент визначався на підставі властивостей, які продукуються уявлень (повнота і узагальненість), оформляючи в критерій їх повноцінності. Емоційна оцінка дозволила виділити критерій ставлення.

Результати: учні з нормальним інтелектом виявляли повноцінні ПП в 80% випадків, підлітки з ЗПР - в 32% випадків і з УО - в 15% випадків. Таким чином, визначилася очевидна залежність повноцінності ПП від рівня інтелектуального розвитку.

Нормально розвиваються підлітки в своїх висловлюваннях наповнювали чоловічі і жіночі образи універсальними якостями, причому чоловічий образ відповідав гендерної стереотипу, а жіночий - андрогінними характеристикам. Актуалізація універсальних якостей зберігалася і у підлітків з інтелектуальними порушеннями, однак виділення гендерних особливостей виявлялося в редуцированном вигляді. У вербалізації чоловічого образу у хлопчиків домінували маскулінні характеристики, у УО дівчаток переважали низькодиференційовані уявлення. Про жіночому образі все підлітки з порушеннями інтелекту, незалежно від статі, продукували низькодиференційовані уявлення.

Аналіз емоційної оцінки показав, що підлітки з порушеннями інтелектуального розвитку достовірно частіше демонструють негативне ставлення до описуваних образам.

Другим етапом дослідження було виявлення можливої залежності ПП від типу сім`ї. На підставі спеціальних критеріїв були виділені три типи сімей: благополучні, відносно благополучні і сім`ї високого соціального ризику.

Вважаючи, що одним з провідних механізмів передачі ПП є наслідування, ми зіставили ПП матерів і їхніх дітей. Отримані результати показали, що в порівнюваних типах сімей, при наявності ряду загальних залежностей, виявилися і явні змістовні відмінності. Було встановлено, що тип сім`ї в більшій мірі впливає на ПП, ніж ступінь інтелектуального недорозвинення.

Проведене дослідження в цілому показало, що ПП підлітків з відставанням в інтелектуальному розвитку формуються за тими ж законами, що і в нормі. Їх специфіка проявляється переважно в категорії неповноцінності (недостатня повнота і низький рівень узагальненості), відображаючи вплив інтелектуальної недостатності і дефіциту їх позитивної емоційної забарвленості, що породжується неблагополучними сімейними відносинами. Характер ПП відображає пріоритет універсальних якостей: гендерний стереотип щодо своєї статі транслюють тільки хлопчики, дівчатка щодо своєї статі мають низькодиференційовані уявлення, що свідчать про недостатнє усвідомлення материнських і жіночих якостей.

Значення отриманих результатів пов`язується нами з можливістю визначення об`єктів і змісту психологічної та соціально-педагогічної корекції порушень гендерної соціалізації дітей і підлітків в умовах як спеціальних, так і загальноосвітніх установ.

Згорів Н.В., Коробейников І.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!