Гендерна ідентичність підлітків в умовах материнської депривації

В тоні дискусій про фемінізацію чоловіків і маскулінізації жінок звучить тривога чи не за біологічне виродження тих і інших. Ідеали маскулінності і фемінності сьогодні, як ніколи, суперечливі. По-перше, традиційні риси в них переплітаються з сучасними рисами. По-друге, вони значно повніше, ніж раніше, враховують різноманіття індивідуальних варіацій. По-третє, що особливо важливо, відображають не тільки чоловічу, а й жіночу точку зору.

Сучасні процеси, що відбуваються в суспільстві, впливають на засвоєння образів чоловіків і жінок у підлітків. Самі того, не усвідомлюючи, підлітки переймають різні ролі і моделі поведінки, які їм пропонує суспільство, що призводить до появи останнім часом різних видів сексуальних збочень (гомосексуалізм, жіночий гомосексуалізм, транссексуалізм і т.д.)

В рамках даного дослідження було проведено експеримент, мета якого була спрямована на вивчення особливостей гендерної ідентичності вихованок дитячих будинків підліткового віку.

Дослідження було проведено на вибірці 90 людина (учениці загальноосвітніх шкіл та дитячих будинків м Челябінська). Для збору даних використовувалися: "Статеворольова опитувальник С. Бем", методика "Особистісний диференціал", шкала "маскулінність - фемінність".

Наші результати дослідження показують, що у вихованок дитячого будинку більш виражені маскулінні характеристики. Виразність ступеня андрогін як у дитбудинку, так і у школярок не сильно різні (24% і 20%). Андрогінна особистість виявляється більш гнучкою. У підлітковому віці відбувається інтенсивний розвиток гендерної ідентичності. У цей період відбувається формування почуття приналежності до чоловічої або жіночої статі. І становлення здійснюється під впливом біологічних, соціальних і культурних чинників.

На основі отриманих результатів можна припустити, що для формування жіночої сексуальності в дитинстві та підлітковому віці необхідно, щоб дівчинка мала різні моделі прояви як "мужнього" так і "жіночного" типу поведінки і відносин. При чому бажано, щоб і та й інша форми були представлені в її досвіді різноманітними моделями. Гармонійний розвиток сексуальності, очевидно, можливо при паралельному розвитку як "мужнього", так і "жіночного" типу сексуальності, а не в умовах конфронтації одного типу з іншим.

Таким чином, вибірка з андрогинний типом гендерної ідентичності включає в свій образ маскулінні і фемінні риси, і вважає себе досить адаптивними, успішними і адекватними. Маскулінні дівчата включають в свій образ риси, традиційно приписувані чоловікові, в ідеалі ж прагнуть залишатися "дівчинкою". У вибірці фемінінних дівчат спостерігається зворотна тенденція: вони сприймають себе як слабких, пасивних, безініціативних, а в ідеалі прагнуть бути сильними. Існування суперечливості в сприйнятті себе у маскулінних і фемінінних якостей може служити джерелом внутрішньоособистісних конфліктів і знижувати можливості адаптації до умов соціального середовища.

У вихованок дитячих будинків за всіма методиками виявляється високий ступінь вираженості маскулінних рис. Вони схильні захищати свої погляди, незалежні, схильні до ризику, самостійні, швидкі в ухваленні рішень. У підлітків з повних сімей спостерігаються більш високі показники вираженості фемінінних рис, таких як спокій, незворушність, жіночність, дбайливість, залежність, емоційність.

Відсутність позитивного впливу сім`ї, реального образу батьків є критичним фактором, який визначає особливості розвитку гендерної ідентичності у вихованок дитячого будинку. Результати даного дослідження дозволяють більш чітко сформувати уявлення про труднощі сучасного підлітка, виявити відповідні реакції і більш детально розібратися в причинах виникнення порушень гендерної ідентичності. Це, в свою чергу, дозволить надати конкретну допомогу емоційно нестійким підліткам адаптуватися в навколишній світ спілкування за рамками сім`ї.

Генкина Вікторія Олександрівна

Куба Олена Андріївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!