Особливості особистості та життєвих перспектив підлітків дитячого будинку

Діти і підлітки, що виховуються в дитячих будинках та інтернатах, з урахуванням їх соматичного, психічного здоров`я, наслідків сімейної депривації, потрапляють в групу «ризику». Нерідко у них виявляються спотворення розвитку особистості (Емоційної сфери, мотивів, цінностей, життєвої перспективи). Головною причиною дослідники (Дубровіна, 2007- Кондрашин, 2004- Лебединська, 2005- Прихожан, 2007- Славіна, 2002- Шіпіцин, 2003 і ін.) Визнають те, що вихованці дитячих будинків та інтернатів позбавлені позитивного прикладу сім`ї, яка, в силу своїх специфічних функцій, як соціальний інститут, має вирішальне значення в процесі особистісного розвитку і самовизначення людини.
Ми провели емпіричне дослідження, спрямоване на виявлення особистісних особливостей підлітків дитячого будинку і їх планів і уявлень про своє майбутнє. У дослідженні брали участь вихованці дитячого будинку (70 чоловік) і підлітки, що виховуються в батьківській родині (70 осіб). З метою вивчення особистісних особливостей був застосований тест Р. Кеттела і методика дослідження самооцінки Дембо-Рубінштейн. Для отримання інформації про особливості спілкування і про життєві перспективи була складена анкета.
Дослідження особистісних особливостей підлітків виявило значущі відмінності (plt; 0,05) між вихованцями дитячого будинку і випробуваними з сімей. Підлітки з родин більш товариські (А), безтурботні (F), соціально сміливі (Н) і впевнені в собі (Е), ніж вихованці дитячого будинку. Підлітки дитячого будинку, в свою чергу, відрізняються тривожністю (О), заклопотаністю (F) і дратівливістю (Q4). Середні показники самооцінки і домагань підлітків досліджуваних груп відображають оптимальні значення. Однак порівняльний аналіз виявив відмінності, які свідчать, що самооцінка і рівень домагань вихованців дитячого будинку достовірно нижче (plt; 0,01), ніж у однолітків, які виховуються в родині, за такими параметрами, як самооцінка розуму, здібностей, характеру, зовнішності і впевненості в собі. Рівень домагань вихованців також нижче (plt; 0,05), ніж у підлітків з сімей. Сімейні діти прагнуть стати більш красивими, впевненими в собі, навчитися краще взаємодіяти з оточуючими.
Таким чином, вивчення особистих якостей і самооцінки підлітків, які перебувають в різних сімейних ситуаціях, дозволяє говорити про те, що ситуація життя поза сім`єю виявляється психотравмуючої для особистості, що розвивається, сприяючи прояву таких рис, як заклопотаність, емоційна нестійкість, тривожність, і блокуючи адекватні домагання особистості як потенціал її розвитку.
Аналіз анкети показав, що підлітки дитячого будинку відчувають труднощі у взаємодії і з однолітками, і з дорослими частіше (рlt; 0,05), ніж підлітки з сімей. Вони також в більшій мірі стурбовані тим, що дорослі їх не розуміють, не бачать їх хороших якостей, що у них немає друзів і спільних інтересів з однолітками (рlt; 0,05).

Плануючи свій професійний шлях, вибір на користь вищої освіти роблять 32,7% підлітків з сімей і лише 5,9% вихованців дитячого будинку. На навчання в училищах і технікумах орієнтовані 41,8% підлітків, які у сім`ях, і 45,6% випускників дитячого будинку. Незважаючи на те, що вихованці дитячого будинку заздалегідь знають, в які навчальні заклади для отримання професії їх направлять, 35,3% з них не змогли дати відповідь. Вони мають слабке уявлення про пропоновані професіях і не впевнені у вірності прийнятого рішення. При цьому 13,2% випускників дитячого будинку не хочуть вчитися і припускають влаштуватися на роботу після закінчення школи. Серед підлітків, які виховуються в сім`ях, таких не виявилося. Вихованці дитячого будинку виявляють невизначеність і в уявленнях про те, якою вони хотіли б бачити свою майбутню сім`ю. Так, тільки 17,1% з них описали її як «хорошу, дружну, щасливу» (в порівнянні з 42,8% підлітків з сімей), а 45,7% вихованців вагалися з відповіддю (серед підлітків з сімей - 24%) . В цілому підлітки 14-16 років ще мало замислюються про майбутнього сімейного життя, однак, у вихованців дитячого будинку наслідки сімейної депривації виявляються не тільки в незрілості уявлень про перспективи особистому та професійному житті, а й у несформованості особистої відповідальності за них.

Результати дослідження можуть бути використані в розробці програм психологічної корекції особистісного розвитку, постановки цілей, планування життєвого шляху, соціалізації вихованців дитячих будинків та інтернатів.

Данилова М.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!