Адаптація вихованців дитячого будинку до навчання в пту

Першою сходинкою входження в самостійне життя для більшості вихованців сирітських установ стає навчання в системі професійної освіти. Нами проведено дослідження адаптації вихованців дитячих будинків до навчання в профтехучилищах Санкт-Петербурга. У дослідженні взяли участь 39 випускників, 18 юнаків та 21 дівчина у віці 15-20 років. Використовувалися опитувальник Р. Кеттелла, опитувальник домінуючих станів (ДС) Л.В.Кулікова, методика визначення ціннісних орієнтацій, методика Т. Лірі, експертні оцінки, анкети і дані особистих справ.

Як показники адаптації використовувалися: навчальна успішність, успішність в спілкуванні, яка визначається ступенем включеності в групу, нормативність, дисциплінованість, психічне здоров`я (відсутність ознак невротизації) і задоволеність результатами своєї діяльності, навчанням і положенням в групі, задоволеність собою і своїм життям в цілому.

Всі показники адаптації тісно пов`язані між собою і утворюють цілісний комплекс. Центральним показником є "Навчальна успішність", пов`язана з орієнтацією на схвалення, заохочення своєї активності з боку старших, викладачів. Підвищена залежність від думок дорослих, описана на вихованців дошкільного та шкільного віку, зберігається і під час навчання їх в ПТУ, що підвищує виховні можливості майстрів і викладачів.

Багато зв`язків виявилося фактора "Самоконтроль, сила волі" (Q3 опитувальника Р. Кеттелла), який увійшов значущим показником в більшість параметрів адаптації. Це свідчить про появу нового механізму адаптації в цій групі, який полягає в підвищенні самоконтролю, рівня свідомого, в поведінці інтегрованого почуття "Я". У період професійного навчання у випускників дитячих будинків змінюється спосіб адаптації - крім орієнтації на думку інших, яка ще сильна в цей період, все більше проявляється орієнтація на себе, своє "Я", самовизначення.

Взявши за основу показники рівень навчальної успішності, самоконтролю і рівень психічного здоров`я, ми виділили чотири типи адаптації та відповідні групи випробовуваних.

Учні з високим рівнем адаптованості, яких виявилося менше чверті вибірки, більше інших задоволених собою і спеціальністю, якій навчаються. Вони менш критичні до інших, у них вище самоконтроль, вольове саморегулювання. Ці учні більш розслаблені, спокійні і розкуті, менш тривожні і консервативні, ніж решта група. У них вище тонус і стабільніше настрій, хоча вони і не дуже цінують можливість добре провести час.

Майже третина вихованців дитячого будинку, які навчаються в ПТУ, виявилися недостатньо адаптованими. Учні з недостатнім рівнем адаптованості відрізняються від інших перш за все за основними параметрами: вони гірше вчаться і у них знижені всі показники: вони більш тривожні, у них нестійкий настрій, велика дратівливість. Знижено самоконтроль і соціальний контроль. Експерти оцінюють таких учнів як менш дисциплінованих, в порівнянні з іншими. Ці учні не задоволені своїми навчальними успіхами і своєї майбутньою спеціальністю, що говорить про неприйняття ними наявної ситуації. Знижено самооцінка. Нижче і задоволеність життям, але відмінності не досягають рівня значущості.

Учні з недостатнім рівнем адаптованості менше цінують здоров`я і більше уваги, ніж інші учні, приділяють можливості добре проводити час. У спілкуванні вони більш прямолінійні, безпосередні, хочуть домінувати, підпорядковувати собі інших. Через владу над іншими ці вихованці прагнуть компенсувати неуспіхи в навчанні, що відрізняє їх від групи із середнім рівнем адаптації, де компенсація йде через догоду іншим, підпорядкування.

Велика частина вихованців дитячого будинку зазнає труднощів в адаптації до навчання в ПТУ. Залежність від думок старших, конформізм грають велику роль в адаптації цієї групи, що підвищує виховні можливості майстрів груп, викладачів. У цей період починає змінюватися звичний механізм пристосування колишніх вихованців дитячого будинку: все більшу роль починає грати справжнє самовизначення, самостійність.

Рибалко Е.Ф., Травникова Н.Г.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!