Переживання успішності процесу посттравматичної стресової адаптації та оцінка її ефективності

Як підкреслював Л. Веккер, "... переживання за вихідним змістом цього поняття є саме безпосереднє відображення самим суб`єктом своїх власних станів ..." (Веккер, 2000, с. 381). Зміни поточного стану, відображені в переживанні, можуть розглядатися як базис нових системних різнорівневих (особистісних, індивідуально-психологічних, психобиологических, фізіологічних та ін.) "Новоутворень" в процесі адаптації. При цьому когнітивно оцінені і відображені в свідомості на рівні суб`єктивних переживань, що супроводжуються емоційними реакціями, адекватними (чи ні) поточної життєвої ситуації, саме стану забезпечують функцію зворотного зв`язку при реалізації будь-поведінкової активності в процесі адаптації. І якщо "... смислова організація свідомості обумовлює вибірковість впливу ситуацій життєдіяльності і їх змісту на суб`єкта ..., то ... відображенням цієї детермінації є психічні стани" (Прохоров, 2006, с.8).

У зв`язку з цим вивчення особливостей суб`єктивних переживань, пов`язаних з характером змін, що відбуваються в ході адаптації в різних областях функціонування, видається цілком обґрунтованим. Використання многокомпонентного комплексу суб`єктивних оцінок інтенсивності переживання різних станів, що розвиваються в процесі реалізації системних адаптаційних завдань, як "внутрішнього" критерію адаптованості (Реан з співавт., 2002), дозволяє більш точно оцінити успішність і ефективність їх вирішення.

Однак, як показали результати багатоетапного комплексного вивчення особливостей посттравматичної стресової адаптації (ПСА) ветеранів бойових дій в Афганістані (Лазебная, 2004, 2006, 2007- Лазебная, Зеленова, 1999, 2007), проведені в ІПРА при фінансовій підтримці РГНФ (гранти НАН України 00- 06-00218a, 04-06-00144а, 07-06- 18015е), пряма суб`єктивна оцінка інтенсивності переживання почуття задоволеності досягнутим в ході адаптації рівнем функціонування не є референтним для оцінки її загальної успішності та ефективності показником.

Для визначення ефективності процесу ПСА по внутрішньому (суб`єктивного) критерію в дослідженні використовувалася спеціально розроблена багатокомпонентна шкала суб`єктивної оцінки "Успішність військової посттравматичної адаптації" - "УВПА" (Лазебная, 2006). По чотирьох основних областях (параметрами) функціонування: (професійна діяльність - "Робота" - організація і проведення вільного часу - "Дозвілля" - міжособистісна взаємодія - "Спілкування" та "Здоров`я") обстежуваних оцінювалися: суб`єктивна тяжкість адаптаціі- суб`єктивна тривалість адаптації (потребовавшееся для вирішення даної адаптаційної завдання час) і результат адаптації (рівень адаптованості) як суб`єктивно пережите почуття контролю над ситуацією в даній області на момент дослідження. Крім того, узагальнено оцінювалася суб`єктивна задоволеність поточним станом справ в даній сфері функціонування по кожному з параметрів. За шкалою в цілому обчислювалися узагальнені індекси тяжкості, часу, рівня адаптованості і суб`єктивної задоволеності, а також основний інтегральний показник шкали УВПА - Індекс суб`єктивної ефективності ПСА, що відображає співвідношення оцінок досягнутого рівня адаптованості і задоволеності результатами адаптаційного процесу з його суб`єктивно пережитої вагою і тривалістю.

Результати факторного, кореляційного та порівняльного аналізу отриманих за методикою УВПА даних в групах, що розрізняються за характером динаміки ПСА, продемонстрували, що тісно пов`язана з реальною успішністю функціонування в посттравматичному періоді, по-перше, інтенсивність переживання "суб`єктивної ціни адаптації", тобто інтенсивність переживання станів, що розвиваються в процесі адаптації як реакція на подолання труднощів ( "проблемні") при вирішенні приватних адаптаційних завдань. По-друге, настільки ж інформативною виявилася і суб`єктивна оцінка інтенсивності переживання ветеранами почуття контрольованості ситуації в тій чи іншій області посттравматичного функціонування. У співвіднесенні з оцінкою задоволеності ці показники, характеризуючи суб`єктивну ефективність процесу адаптації, можуть бути використані в якості "внутрішнього" критерію його успішності.

Лазебная Е.О.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!