Пізнавальні здібності і темпи фізіологічного дозрівання у дітей

Останнім часом вітчизняна система дошкільної та шкільної освіти зазнала значних змін: з`явилися різні програми навчання-школи стали більш спеціалізірованнимі- фактично немає єдиної системи освітніх стандартов- значно більшого значення набув соціальний статус дитини і його сім`ї.

У процесі дослідження деяких психофізіологічних і психічних якостей дітей дошкільного та шкільного віку був проведений порівняльний аналіз результатів фізіологічного та психологічного обстеження учнів загальноосвітніх і гімназійних класів. Встановлено статистично достовірні відмінності у розвитку пізнавальних властивостей у цих груп учнів.

Виявлено, що для дітей старшого дошкільного віку, які відвідують групи інтенсивної підготовки до школи, характерна більш висока швидкість простих і складних сенсомоторних реакцій. Гімназистів молодших класів відрізняє більш висока швидкість переключення уваги. У середніх класах школи були виявлені відмінності за рівнем невербального і вербально-логічного інтелекту, переключення уваги, зорово-просторової пам`яті, показниками когнітивного стилю (рефлективності і вербальности).

Відзначимо, що якщо в дошкільному віці відмінності встановлені тільки на психофізіологічному рівні, то до середніх класів школи ми констатуємо відмінності фактично за всіма пізнавальним здібностям. Це свідчить, з одного боку, про обумовленість розвитку вищих психічних функцій елементарними процесами сенсорного сприйняття, а з іншого боку, про те, що педагогічна програма загальноосвітніх та корекційних класів не сприяє в належній мірі пізнавальному розвитку дітей.

Відмінності між дітьми гімназійних і загальноосвітніх класів спостерігаються не тільки за рівнем розвитку психомоторних і пізнавальних властивостей, але і за темпами фізичного зростання і фізіологічного дозрівання. Встановлено, що на всіх вікових етапах діти з груп інтенсивного навчання характеризуються більш раннім статевим дозріванням, що ще раз підтверджує гіпотезу про зв`язок темпів фізичного і психічного розвитку. З огляду на особливості розвитку мотиваційної структури акселеранти і ретардантов, можна припустити, що незважаючи на більш високий рівень пізнавального розвитку, в подальшому акселеранти будуть більш орієнтовані на самореалізацію в сімейному житті, ніж в пізнавальної діяльності.

Результати нашого дослідження підтверджують необхідність врахування темпів фізичного зростання і фізіологічного розвитку при вступі дитини до школи, виборі змісту і методів навчання.

Ржепецького Е.К., Рудкевич Л.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!