Прогнозування в рішенні педагогічних конфліктних ситуацій

У діяльності педагога виникає чимало конфліктних ситуацій, від ступеня успішності вирішення яких, залежить ефективність навчально-виховного процесу в цілому.

Тому необхідно спеціально організоване навчання педагогів умінь розв`язувати конфліктні ситуації з метою зміни стилю педагогічної взаємодії з учнями та підвищення професійної компетенції. Ефективність такого навчання може залежати від того, наскільки вміють вчителя передбачати відповідні реакції учня, бачити наслідки результатів спілкування, "налаштовуватися" на взаємодію, тобто здійснювати процес прогнозування (Н.Ф.Гоноболін, Е.Ф.Зеер, Н. В. Кузьміна , Л.А.Регуш і ін.).

Студентський вік є найбільш сприятливим для розвитку професійного практичного мислення, педагогічних умінь і здібностей. Студенти старших курсів, проходячи практику в школі, намагаються використовувати отримані в вузі теоретичні знання, набувають досвіду взаємодії з учнями. Але тим не менше вони відзначають суттєвий відрив теорії від практики, що є одним з основних недоліків вузівської підготовки майбутніх вчителів. На жаль, сама кількість зіткнень студентів зі складними педагогічними ситуаціями не впливає на успішне їх рішення.

Усвідомлюючи цю проблему в підготовці фахівця в галузі освіти, нам здалося цікавим виявити особливості розвитку прогнозування в процесі прийняття рішень конфліктних педагогічних ситуацій у студентів педагогічних спеціальностей. В якості гіпотези виступило припущення про те, що існує певна динаміка в розвитку прогнозування в процесі професійного навчання у студентів від 1-го до 4-го курсу, але не настільки значна через наявного в системі освіти неузгодженості між теорією і практикою.

У дослідженні взяли участь 30 студентів 1-го і 4-го курсів факультету початкових класів Поморського держуніверситету ім. М.В. Ломоносова (Архангельськ). Інструментом дослідження особливостей прогнозування в конфлікті виступили прогностичні завдання, побудовані на матеріалі шкільних конфліктних ситуацій.

Висновки по дослідженню. Виділено три рівні розвитку прогнозування в рішенні педагогічних конфліктних ситуацій, які виникають із різниць в широті, обґрунтованості прогнозу. При цьому, на жаль, для більшості студентів як 1-го, так і 4-го курсів характерний середній рівень розвитку даного феномена.

Була виявлена динаміка в особливостях прогнозування в рішенні конфліктних ситуацій до четвертого курсу. Так, наприклад, спостерігається збільшення кола об`єктів, щодо яких здійснюється прогноз. Крім дій вчителя і школярів, з`являються особистісні особливості учнів, емоційні стани вчителя, індивідуальний стиль його діяльності і т.п. У порівнянні з 1-м курсом, студенти 4-го курсу більше уваги приділяють обгрунтуванню прогнозу. Вони орієнтуються на з`ясування причин пропонованих ситуацій або враховують наслідки прийнятих в конфлікті дій.

Таким чином, проведене дослідження дозволило усвідомити проблеми в підготовці фахівця в галузі освіти і виявити можливість формування прогностичних здібностей через рішення складних педагогічних ситуацій.

Родіонова С.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!