Особливості комунікативної толерантності студентів-психологів

В даний час однією з найважливіших суспільних проблем є формування особистості, яка має толерантною ментальністю, або формування толерантного свідомості як особистісної характеристики. Теоретичний аспект проблеми пов`язаний з визначенням понять толерантності, її проявів та механізмів формування. Практичний аспект проблеми пов`язаний з емоційною стійкістю майбутніх психологів, розвитком професійної та комунікативної толерантності в процесі психологічної освіти. Рівень професійної толерантності проявляється у відносинах до людей, з якими доводиться мати справу за родом діяльності. Рівень комунікативної толерантності проявляється у відносинах до людей в цілому, а також в тенденціях, обумовлених установками, властивості характеру і моральними принципами. Оптимальний рівень комунікативної толерантності служить професійно важливою якістю і забезпечує успіх діяльності представників ряду професій, пов`язаних зі спілкуванням і впливом на людей. В цьому відношенні професіоналізм психологів заслуговує на особливу увагу.

Мета дослідження - виявити основні тенденції розвитку комунікативної толерантності майбутніх психологів.

Завдання дослідження - проаналізувати показники комунікативної толерантності студентів-психологів- порівняти показники в вибірках студентів перших і старших курсів різних форм навчання-визначити перспективи досліджень комунікативної толерантності представників різних соціальних груп.

У роботі використовувалася методика діагностики комунікативної установки В. В. Бойко (2003), яка дозволяє виявити поведінкові ознаки, що свідчать про низький рівень загальної комунікативної толерантності, що супроводжується негативними емоціями.

Об`єкт вивчення: в дослідженні взяли участь 169 студентів-психологів, які навчаються в північно-західних регіонах Росії і Санкт-Петербурзі, в тому числі: які навчаються на денних відділеннях 53 першокурсника (середній вік 17,6 років) і 46 старшокурсників (середній вік 20, 7 років), а також 70 студентів старших курсів заочної форми навчання (середній вік 31,5 років).

Загальна комунікативна толерантність знижується з віком учнів, про що свідчить більш високий сумарний показник рівня комунікативної толерантності у вибірці студентів-заочників в порівнянні зі студентами 4-5-х курсів денної форми навчання (43,6 балу проти 36,3). Показники заочників відображають більш виражене неприйняття індивідуальності інших людей, використання себе як еталон при оцінці оточуючих, зниження адаптивних здібностей при взаємодії з людьми. Крім того, з віком проявилася більш виражена категоричність в оцінках оточуючих, прагнення регламентувати прояв індивідуальності.

Вибірка студентів старших курсів денної форми навчання відрізняється, перш за все, менш вираженою категоричністю, більш розвиненим умінням розуміти і приймати індивідуальні особливості інших, а також великими адаптаційними здібностями. У вибірці студентів перших курсів проявилися більш виражені тенденції до перевиховання свого партнера по спілкуванню, до регламентації його вчинків, а також до демонстрації негативних реакцій в процесі комунікації. Порівняння показників комунікативної толерантності в вибірках студентів перших і старших курсів виявило сприятливу динаміку.

В цілому отримані результати свідчать про необхідність формує роботи в сфері самосвідомості як на суб`єктний, так і на суб`єкт-суб`єктному рівнях з метою оптимального розвитку і вдосконалення комунікативної і професійної толерантності майбутніх фахівців - психологів.

Бизова В.М