Пріоритетні цінності і комунікативні установки в контексті толерантності

В якості важливої суспільної проблеми виділяється формування толерантного свідомості як складової характеристики особистості і сфери комунікації. Як відомо, рівень загальної комунікативної толерантності проявляється насамперед у системі відносин і в тенденціях, обумовлених установками, властивості характеру і моральними принципами.

Мета нашого дослідження полягала у виявленні особливостей ціннісно-мотиваційної структури толерантною і інтолерантності особистості. Практична задача роботи полягала в порівнянні показників ціннісної сфери і комунікативної толерантності молоді. Методики дослідження: опитувальники Ш. Шварца, Г. У. Солдатовой ( "Риси толерантної особистості", "Типи етнічної ідентичності"), В. Бойко ( "Рівень комунікативної толерантності") - аналіз семантичних полів, самоаналіз власних поведінкових тенденцій. Об`єктом вивчення виступила молодь Санкт-Петербурга і Республіки Комі - студенти-психологи 2 і 4 курсів. У дослідженні взяли участь 195 осіб віком 18-21 роки, в тому числі 150 осіб - учнів на 2 курсі і 45 осіб - на 4 курсі.

Отримані результати свідчать про наявність певних відмінностей між толерантними і інтолерантними респондентами. Вибірка толерантних осіб характеризувалася, на відміну від інтолерантності, такими особливостями, як терпимість до відмінностей, умінням не засуджувати інших і терпінням. Ціннісно-мотиваційна структура толерантних суб`єктів відрізнялася перевагою наступних блоків цінностей: самостійність, безпеку, доброта і конформність. Згідно Шварца, мотиваційна мета конформности полягає в стримуванні і запобігання діям, а також схильностей і спонукань до дій, які можуть завдати шкоди іншим або не відповідають соціальним очікуванням. У вибірці інтолерантності суб`єктів звертає на себе увагу перевагу гедонізму і відкидання блоку універсалізму. Як відомо, установка на універсалізм в системі цінностей має особливе значення в сфері міжособистісної взаємодії в контексті толерантності.

У вибірці студентів з 107 осіб в 80% випадків виявлено позитивна етнічна ідентичність з оптимальним балансом толерантності по відношенню до своєї зрілості й інших етнічних груп. Звертає на себе увагу вибірка (20%), в якій проявилися проблеми етнічної ідентичності та негативні установки комунікативної толерантності. Це перш за все неприйняття індивідуальності інших, категоричність в оцінках інших людей ( "Представники деяких національностей в моєму оточенні відверто несимпатичні мені"), невміння прощати помилки ( "Не можна прощати безтактні жарти", "Я довго пам`ятаю завдані мені образи"). Серед характеристик, пов`язаних з поняттям "толерантність", звертають на себе увагу такі: почуття жалості, інтерес, розумність, віра в людей, самодостатність і комунікативні здібності. Поняття "интолерантность" відображало такі особливості, як безвихідь, скритність, наївність, знецінення ( "вони гірше") і відчуження. Частотний аналіз отриманих відповідей показав три основних асоціації до поняття "толерантність": повага, взаєморозуміння і доброжелательность- до поняття "интолерантность" - агресія, неповага і страх. Семантичне поле поняття "толерантність" включило наступні характеристики: вихованість, гідність, милосердя, м`якість, спільність і врівноваженість. Семантичне поле поняття "интолерантность" включило: роздратування, невихованість, неувага, розчарування і жорсткість. Толерантну поведінку найчастіше пояснювалося потребою в ухваленні, повазі і любові, а інтолерантності поведінку - схильністю до засудження, переконаністю в вірності своїй позиції і бажанням добитися справедливості. Студенти відзначали недостатню здатність вчасно оцінити ситуацію, що склалася, нерозуміння, поганий настрій і самопочуття, а також проблеми, що накопичилися. Звертає на себе увагу те, що всі респонденти використовували вербальну агресію в складних ситуаціях взаємодії з оточуючими, насамперед, з близькими, родичами і друзями.

Бизова В. М.