Міжособистісна толерантність і толерантність до невизначеності

Дослідження соціально-психологічної адаптації завжди актуальні, особливо в сучасному швидкоплинному світі. Звісно ж, що такі параметри, як міжособистісна толерантність і толерантність до невизначеності, є складовою адаптаційного потенціалу людини, а копінг-стратегії і локус контролю відображають індивідуальний спосіб адаптації. Нижче наведені результати комплексного дослідження взаємозв`язку показників міжособистісної толерантності, толерантності до невизначеності (опитувальники Баднера (TAS) і Маклейна (MSTAT)), локусу контролю і впорається поведінки (копінг-стратегій).

Результати опитування для визначення показника міжособистісної толерантності та опитувальника Баднера (TAS) (показує толерантність до нових, незнайомих ситуацій, до складної, суперечливої інформації, до проблем, які важко розв`язати) мають досить високий показник кореляції (r = 0,32, plt; 0 , 05). Більшість випробовуваних демонструють прямий зв`язок між цими показниками, що імовірно вказує на те, що толерантність виступає цілісним особистісним фактором. Але є й винятки, які, як видається, лише підкреслюють правило. А саме: є група випробовуваних, результати яких за даними методиками показали зворотну залежність (близько 18%). Половина (9%) піддослідних демонструють високий показник TAS, при міжособистісної інтолерантності- така ж кількість випробовуваних виявляють високу міжособистісну толерантність, при інтолерантності до невизначеності. Виходячи з цього можна припустити існування двох крайніх типів особистості. Перші абсолютно спокійно ставляться до невизначеності, мало того, виявляють тенденцію сприйняття невизначених ситуацій як бажаних, а протилежну їй характеристику - як джерело загрози. Це тип творчих людей, які бувають - нестерпні в спілкуванні, але при цьому здатні створювати щось зовсім нове, незвичайне, вийти за рамки, потрапити в ціль, яка нікому не видно. Протилежний тип особистості, навпаки, прекрасні комунікатори, здатні знаходити спільну мову з усіма, але погано переносять невизначеність.
Крім того, показник толерантності до невизначеності (MSTAT) виявляє виражені кореляції з такими показниками, як загальна інтернальність (r = 0,42- p lt; 0,05), емоційно орієнтований копінг (r = -0,35, p lt; 0,05) і копінг-стратегія відволікання (r = -0,27- p lt; 0,05), а TAS корелює з такою копінг-стратегією, як позитивна переоцінка (r = 0,23- p lt; 0,05).

Досить очевидно, що інтернали більш терпимі до невизначеності, так як такі люди вважають, що більшість важливих подій в їх житті було результатом їх власних дій, і вони можуть ними керувати.

По всій видимості, люди толерантні до невизначеності не схильні використовувати емоційно-орієнтований копінг (або тимчасово допомагає), а також копінг-стратегію відволікання, навпаки, подібне впоратися поведінка властива людям не толерантним до невизначеності. Дані стратегії включає в себе думки і дії, які мають на меті знизити фізичне або психологічне вплив стресу, проте не спрямовані на усунення загрозливої ситуації, а просто дозволяють людині відчути себе краще. На думку більшості дослідників, подібні способи реакції на важкі ситуації не є адаптивними, проте в деяких випадках допомагають людині адаптуватися до стресової ситуації і впоратися з нею. Однією з головних стратегій впорається поведінки у високотолерантних до невизначеності осіб є позитивна переоцінка, т. Е. Зусилля по створенню позитивного значення ситуації і ставлення до неї як до одного з епізодів свого життєвого досвіду, що включає також релігійний вимір.

Ми припускаємо, що для досягнення успішної і конструктивної (на противагу пристосуванню) соціально-психологічної адаптації необхідне поєднання як досить високою міжособистісної толерантності, так і толерантності до невизначеності. Для перевірки нашої гіпотези розроблена програма експериментального дослідження з елементами соціально-психологічного тренінгу, в ході якого передбачається розвиток міжособистісної толерантності та навичок опанування невизначеністю. Також планується постексперіментальное супровід групи, з метою виявлення якісних змін на рівні переживань, їх трансформації в особистісні смисли і відображення цих змін в поведінці.

Вихорев С.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!