Комунікативна компетентність переможців науково-технічного конкурсу

В даний час існує безліч державних програм виявлення і підтримки молодих людей, залучених в інноваційну та науково-технічну діяльність. Наявні програми надають організаційну та фінансову підтримку інноваційних проектів, проте своєї ролі не втрачає психолого-освітній супровід молодих інноваторів, ефективність якого може бути досягнута з урахуванням виявлення особистісного потенціалу обдарованої молоді.

Дотримуючись визначення Д. А. Леонтьєва, особистісний потенціал ми розглядаємо як систему унікально пов`язаних між собою особистісних властивостей, що забезпечує як стійкість особистості і її смислових орієнтацій, так і можливість зміни стратегії і тактики поведінки в проблемних ситуаціях. Ця система властивостей дозволяє людині справлятися з виникаючими новими завданнями в професійній області та інших сферах життя. Не випадково в зв`язку цим в структуру особистісного потенціалу входить толерантність до невизначеності - ставлення людини до нових, складним і неоднозначним ситуацій, зміст яких можна витлумачити по-різному. Крім того, важливим аспектом життя і діяльності людини є його комунікація з іншими людьми, від якості якої залежить ефективність спільної діяльності і культура взаємин.

Нам уявлялося важливим оцінити комунікативні особливості молодих людей, залучених в інноваційну діяльність, і виявити можливий зв`язок комунікативності з толерантністю до неопределенності.В проведеному нами психодіагностичне дослідженні взяли участь 168 юнаків та дівчат віком до 28 років - переможців науково-технічного конкурсу. Були використані методика діагностики особливостей спілкування (ДОО, автор В. Н. Недашковський) і шкала "Толерантність до невизначеності" (ТН, автор Д. Маклейн, адаптація Є. Г. Луковицького).

Отримані дані були організовані в базу даних і оброблені статистично (Statistica 6.0). Було встановлено, що середнє значення сумарного показника методики ДОО у вибірці виявилося в діапазоні значень "нижче середнього" (М = 24,8 ± 15,0 балів), що вказує на неефективність процесу спілкування у технічно обдарованих молодих людей. Показник толерантності до невизначеності в вибірці виявився вище нормативного значення (М = 109,9 ± 22,3 і М = 95,0 ± 19,1 балів відповідно). Слід зазначити, що люди з високими балами по тесту ТН з інтересом приймають невизначені ситуації, прагнуть отримати новий досвід.

В ході кореляційного аналізу були виявлені значущі позитивні кореляції між шкалою ТН і шкалою "побудова міжособистісних кордонів" ДОО (r = 0,301, р = 0,009). Як показують виявлені кореляції, молоді інноватори, що зіштовхуються з ситуаціями невизначеності за родом своєї діяльності і приймають їх як ресурс для отримання нового досвіду, здатні ефективно вибудовувати міжособистісні кордону, усвідомлюють відмінності зі співрозмовником по займаним позиціях в спілкуванні. Виявлені кореляції можна розцінювати як позитивний момент, оскільки подібні особливості комунікації характерні для зрілої особистості.

Разом з тим були виявлені значущі негативні кореляції між шкалою ТН і шкалою "сприйняття і розуміння співрозмовника" ДОО (r = -0,304, р = 0,008). Отже, чим більшою мірою молоді люди приймають ситуацію невизначеності, тим менше вони схильні до розуміння співрозмовника, тим менше у них виражено вміння конструктивно вибудовувати спілкування, рефлексувати його результати. Безсумнівно, ця залежність негативно позначатиметься на ефективності спільної діяльності, якість взаємин з партнерами, вступ в контакт з якими необхідно для реалізації власних ідей.

Узагальнюючи виявлені факти, ми вважаємо, молоді люди, залучені в інноваційну науково-технічну діяльність, що проявляють високу ступінь толерантності до невизначеним ситуацій, вміють організовувати і вибудовувати міжособистісні кордону, проте слабо вміють комунікувати, вибудовувати ефективне спілкування. При розумінні значущості вміння комунікувати в повсякденному житті і в інноваційній діяльності, вони об`єктивно мають низьку коммуникативностью. Очевидно, що забезпечення стабільної ефективності інноваційної діяльності молодих технічно-орієнтованих інноваторів вимагає адекватного розвитку їх комунікативної компетентності, якого можна досягти в ході психолого-освітнього супроводу.

Ніс Олена Юріївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!