Зв`язок життєстійкості з різними видами інтелекту

Сучасні життєві умови, які характеризуються прискоренням ритму життя, інформаційної насиченістю і динамічними процесами в суспільстві, пред`являють до людини ряд нових вимог. Для того щоб він був здатний адекватно реагувати на них, успішно розвиваючись і реалізуючи свій потенціал в нових умовах, йому необхідні певні особистісні якості. Одним з таких якостей, судячи з даних літератури, є життєстійкість ( "hardiness"), під якою розуміється особливий патерн структури установок і навичок особистості, що дозволяє їй перетворювати зміни навколишньої дійсності в можливості людини (Maddi, S, 1996). Поняття "hardiness" відображає, з точки зору С. Мадді і Д. Кошаба (Maddi, S., Khoshaba, D.1996), психологічну "живучість" і ефективність людини, а також є показником його психічного здоров`я. Дана якість визначає, наскільки людина здатна користуватися наявними внутрішніми ресурсами, які допомагають ефективно управляти життєвими змінами, а також наскільки він здатний справлятися з труднощами і перешкодами, зустрічаються в житті.

З огляду на наявні уявлення про життєстійкості, уявлялося важливим оцінити її зв`язок з інтелектуальними можливостями особистості і її емоційним інтелектом - здатністю до розуміння емоцій і управління ними.

Для вивчення можливої зв`язку абстрактно-логічного і емоційного інтелекту з жизнестойкостью нами було проведено емпіричне дослідження, в якому взяли участь студенти психологічного факультету у віці 17-20 років (N = 42). Вони виконали наступні методики: "Короткий відбірковий тест" (КОТ), що вимірює загальний рівень інтелектуальних здібностей і здатність до узагальнення та аналізу інформації, тест "Приховані фігури" Л.Л.Торстона, спрямований на виявлення переважного когнітивного стилю (полезалежність-поленезависимость), методику "Анаграми", визначальну рівень вербального інтелекту. Випробовувані також виконали методику вимірювання параметрів емоційного інтелекту, запропоновану Н.Холлом, який розуміє під емоційним інтелектом здатність людини відчувати і розуміти емоційний стан партнера по спілкуванню і своє власне. Для оцінки показника життєстійкості застосовувалася методика С.Мадді "Життєстійкість", люб`язно надана Д. А. Леонтьєвим.

Результати психологічного тестування були організовані в базу даних, їх статистичний аналіз проводився за допомогою комп`ютерної програми "Statistica". В результаті обробки даних не було виявлено значимої кореляції між життєстійкістю і показниками абстрактно-логічного і вербального інтелекту. Також не було виявлено зв`язку життєстійкості з когнітивним стилем полезалежність-поленезависимость випробовуваних. Дані факти свідчать про незалежність життєстійкості від рівня розвитку інтелекту і когнітивних здібностей людини. Очевидно, життєстійкість є конструктом, який визначається факторами, що лежать поза когнітивної сфери особистості.

Разом з тим, значущі кореляційні зв`язки були виявлені між показником життєстійкості і різними шкалами методики "Емоційний інтелект". Так, сумарний показник життєстійкості корелював з сумарним показником емоційного інтелекту (r = 0,46- p = 0,002), з показниками "самомотивація" і "розпізнавання емоцій інших людей" (відповідно, r = 0,47- p = 0,002 і r = 0,40- p = 0,01). Також виявлено зв`язок шкали "схильність до ризику" методики "Життєстійкість" зі шкалою "самомотивація" методики емоційного інтелекту (r = 0,49- p = 0,001).

Отримані результати означають, що високі значення емоційного інтелекту супроводжуються високою життєстійкістю. Можна припустити, що в сучасному житті, насиченою великою кількістю різних комунікацій, "живучість" людини в соціумі в більшій мірі залежить від його емоційної компетентності, вміння правильно оцінювати емоційний стан партнерів по спілкуванню, ніж від показників абстрактно-логічного мислення. Зв`язок самомотивації з жизнестойкостью і схильністю до ризику, на наш погляд, може пояснюватися вмінням людини користуватися своїми внутрішніми психологічними і емоційними ресурсами для ефективного зміни власного життя.

Таким чином, отримані дані дозволяють зробити припущення про те, що високий рівень розвитку емоційного інтелекту може сприяти життєстійкості молодих людей.

Гладких Анастасія Геннадіївна