Дослідження особистісних передумов вибору

Предметом нашого дослідження стала проблема особистісних передумов вибору і відносини особистості до нього. Ми виходили з припущень, що певні особистісні змінні впливають на процес і результат вибору-можливо виділити різні типи ставлення до процесу і результату власного вибору-існує зв`язок структур вибору з особистісними особливостями людини.

Дослідження було проведено на матеріалі виборів у Мосміськдуму. У ньому взяли участь 174 студента інституту МІЕМП (Москва). Використані методичні інструменти були умовно розділені на 2 групи:

• основні методики, спрямовані на виявлення ставлення випробовуваних до зробленого вибору участі (неучасті) у виборах: опитувальник "Суб`єктивне якість вибору" (ВКВ) та анкети, складені для отримання інформації про ставлення випробовуваних до виборів в Думу і їх обізнаності про цю подію на кожному етапі дослідження;

• допоміжні методики, призначені для діагностики особистісних особливостей досліджуваних: опитувальник життєстійкості, Тест смисложиттєвих орієнтацій та ін.

ВКВ був розроблений нами з метою діагностики рівня рефлексії в процесі вибору і виявлення суб`єктивного ставлення особистості до процесу і кінцевого результату вибору (детально див. Д.А. Леонтьєв, Є. Ю. Мандрикова, А. Х. Фам. Розробка методики діагностики процесуальної сторони вибору // Психологічна діагностіка.-2007.-№ 6.-С.4-25). Ми виділили наступні фактори ВКВ: грунтовність, емоційний знак, самостійність вибору і задоволеність вибором.

Дослідження складалося з 3 серій: I - за 1-2 тижні до виборів, II - через 2 тижні, III (відкладена) - через 3 місяці після виборів. На кожному етапі людям пропонувалося анкета і набір особистісних методік- ВКВ був запропонований на II зрізі для оцінки зробленого вибору участі (неучасті) в голосуванні.

Для виявлення зв`язку між певними особистісними особливостями і параметрами суб`єктивного якості вибору особистості ми порахували кореляції факторів ВКВ зі змінними анкет і особистісних опитувальників:

а) грунтовність вибору позитивно корелює з внутрішньою мотивацією, рефлексивностью, соціальної желательностью і интернальностью і негативно корелює з відчуженням;

б) позитивне ставлення до процесу вибору корелює з високою здатністю до управління навколишнім середовищем і контролем як проявом життєстійкості;

в) самостійність вибору виявляє позитивний зв`язок з психологічним благополуччям, интернальностью і соціальної желательностью і негативну зв`язок - з відчуженням;

г) задоволеність рішенням пов`язана з рівнем психологічного благополуччя, життєстійкості, особистісної автономії, локусом контролю і самоефективністю.

З метою виділення типів ставлення до власного вибору було проведено кластерний аналіз (об`єкти кластеризації - брали участь у II серії дослідження, змінні - шкали ВКВ), в результаті чітко виділилися 2 кластера (39 і 41 чол.). Ми застосували критерій Манна-Уїтні для порівняння ставлення до процесу і результату власного вибору у випробовуваних 2 виділених груп.

Істотні і значущі відмінності виявилися по кожному з інваріантних параметрів ВКВ: випробовувані I грурри оцінюють свій вибір як значно більш обдуманий, відповідальний, радісний, самостійний і вірний.

Ми дали робочі назви виділився типам ставлення до вибору: автономний (АВ) і спонтанний вибір (СВ). Порівнявши результати особистісних опитувальників досліджуваних, віднесених до різних кластерів, ми виявили статистично значущі відмінності в особистісних особливостях випробуваних: схильні здійснювати АВ мають вищий рівень соціальної бажаності, психологічного благополуччя, життєстійкості, автономії і суб`єктивного контролю, ніж схильні до СВ. У останніх же більш виражені різні форми прояву відчуження в різних сферах життя.

Отримані результати, фактично, дозволяють зробити припущення про існування 2 стійких особистісних типів, що розрізняються по стратегіям здійснення вибору і особливостям ставлення до нього.

Фам Анна Хунговна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!