Вітчизняні підходи до розуміння життєвого вибору

Вибір - надзвичайно складне і багатоаспектне явище. Супроводжуючи людини протягом усього життя, проблема вибору має велике значення для самого суб`єкта вибору і для суспільства в цілому. Незважаючи на значимість даної проблеми, поняття "вибір" нерідко використовується як пояснювальний конструкт, ніж реальність, що підлягає вивченню і поясненню. Це обумовлено складністю даного явища і досить частим змішанням різних речей під однією назвою "вибір".

До проблеми вибору в різний час зверталися і розглядали її Е. Фромм, Р. Мей, В. Франкл, К. Левін, С. Л. Рубінштейн, К. А. Абульханова-Славська, Л. І. Анциферова та ін. Тим не Проте в сучасній психологічній літературі вона залишається недостатньо вивченою. На сьогоднішній день не існує однозначного визначення поняття "життєвий вибір". Так, наприклад, Л. С. Кравченко розглядає життєвий вибір як поворотна подія на життєвому шляху суб`єкта, яке має свою специфічну структуру і внутрішні тенденції, що свідчать про спрямованість особистості, способах її взаємодії зі світом і рівні розвитку. Такий поворот змінює життя суб`єкта, задаючи їй той чи інший напрямок. Під ситуацією вибору розуміється сам момент вибору життєвого шляху та соціально обумовлені обставини його скоєння.

У структурі життєвого вибору виділяються два компоненти: змістовно-смисловий (цінності, що детермінують вибір) і інструментальний (спосіб прийняття рішення по життєво значущого питання і спосіб його реалізації). Н. І. Соболєва (1989) розуміє життєвий вибір як деякий "переломний момент життєвого шляху людини", що включає активне функціонування оціночно - моральної системи особистості, де особистість виступає як справжній суб`єкт життя. Основою для здійснення суб`єктом вибору виступає система цінностей, що відбивають життєву позицію особистості - носія цих цінностей.

А. А. Комлєв визначає життєвий вибір як "атрибутивний психологічний феномен людської життєдіяльності lt; ... gt; незмінно супроводжується потоком почуттів, вольових зусиль і когниций і актуалізується в біфуркаційних точках життєвого шляху ". Основа вибору ;" суб`єктивний процес мотивованого ранжирування і переваги однієї з об`єктивно існуючих можливостей на основі властивої людині ментальності "(Комлєв А. А., 2003).

Н. П. Паттуріна під життєвим вибором розуміє "вибір людиною особливостей свого існування" (Паттуріна Н. П., 2003) і зазначає, що вибору притаманні як загальні риси, властиві для всіх видів виборів (моральність, дієвість і творчий характер), так і специфічні (обумовленість життєвого вибору особливостями протікання особистісного або духовного росту-яке склалося бачення людиною власного життя і свого положення в ній-интенциональность як внутрішнє рух, внутрішній шлях розвитку-бачення реальної ситуаци в конкретний момент часу).

А. Г. Асмолов (2002) зазначає, що найбільш явно особистість проявляється як індивідуальність в ситуаціях вільного вибору, а історія розвитку особистості є історією прийнятих і відхилених альтернатив. Такий вибір не пов`язаний заздалегідь визначеним результатом. Людина сприймає скоєне їм як щось скоєне по внутрішньої потреби і повністю несе відповідальність за який чинять вибір. Ф. Е. Василюк (1997) зазначає, що в разі відходу або невміння зробити вибір людина приречена на незручності і страждання, як власні, так і страждання інших людей. Щоб цього уникнути, людина повинна сама здійснювати вибір, не йдучи від відповідальності.

Таким чином, життєвий вибір у вітчизняній психології трактується як потенційно переломний момент життєвого шляху людини, що зумовлює його подальше утримання, що включає в себе активну діяльність людини по перетворенню ситуації, що склалася, а також прийняття певного рішення з ряду існуючих рівно можливих альтернатив і відповідальність суб`єкта вибору за свої дії . Основою життєвого вибору виступають система притаманних людині цінностей, його орієнтації і рефлексія. В результаті аналізу літератури можна виділити ряд факторів, які впливають на життєвий вибір особистості. Це соціальна ситуація, в якій перебуває суб`єкт вибору, його індивідуально-психологічні особливості: стать, вік, ціннісно-мотиваційні характеристики, особистісні властивості, способи поведінки, рівень домагань і самооцінка.

Муртазіна І. Р.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!