Досвід особистісного вибору і специфіка уявлень про власну свободу

проблема свободи людини хвилює розуми вже не перше тисячоліття. В даний час це питання є не менш актуальним, ніж за часів античності, оскільки стан сучасного суспільства сприяє не тільки збільшенню темпів розвитку техніки, але і збільшення проблем окремо взятої людини. У тому числі від людини все частіше потрібне прийняття важливих рішень і вчинення складних виборів, за які він повинен нести відповідальність. Людині все складніше відчувати себе вільним.

Довгий час проблема свободи не виходила за рамки філософії і теології. В поле зору психології свобода з`явилася на початку ХХ століття як заперечується поняття. Поведінка людини розглядалося з точки зору детермінізму несвідомими спонуканнями (З. Фрейд) і зовнішніми факторами (Б.Скиннер). У 40-80-і рр. в роботах таких авторів, як Е. Фромм, В. Франкл, І. Ялом були розкриті поняття позитивної та негативної свободи, відповідальності, усвідомлення свободи.

Серед вітчизняних авторів велику увагу проблемі свободи приділив Д.А.Леонтьев. Розглядаючи свободу як форму активності, Д. А. Леонтьєв вважає підстави особистісних виборів показником ступеня розвитку індивідуальної свободи. У разі здійснення вибору в умовах невизначеності перед людиною стоїть завдання створення ряду альтернатив і їх оцінки з позиції своїх життєвих цінностей. Людина діє на підставі різних мотивів і реалізує сукупність своїх життєвих відносин. Необхідність особистісного вибору виникає в результаті конфлікту образів "Я", пов`язаних з цими відносинами. Здійснюючи вибір, людина повинна подолати внутрішній опір і зробити вчинок. Вибір може вважатися зробленим тільки при вчиненні за результатами прийняття рішення якогось вчинку і подальшій оцінці скоєного дії. Після того як вчинок відбувся, людина може визнати або не визнати факт його звершення. Вплив самого рішення і його наслідків виявляється вибором і свого "Я", оскільки людина переосмислює образ свого "Я" вже з урахуванням вчиненого вчинку.

Таким чином, вчинення особистісного вибору впливає на уявлення людини про себе і про ступінь власної волі.

Метою проведеного дослідження є перевірка гіпотези про те, що досвід усвідомленого особистісного вибору змінює уявлення людини про ступінь власної волі.

Для перевірки гіпотези використовується аналіз прожитого людиною дня в категоріях свободи / несвободи і ЦСО (колірний тест відносин Люшера). Пацієнта просять описати прожитий день, після цього відповісти, наскільки він був протягом дня вільний / не вільний у скоєнні кожного зі своїх вчинків. Далі випробуваного просять скласти ряди з тих карток ЦСО, які в більшій мірі і окремо в меншій мірі відповідають для нього твердженнями: "Я вільний" і "свобода для мене - це". Випробуваний також асоціює кожен з описаних учинків з одним з квітів.

Після цього випробуваного просять описати той же день ще раз, але, тепер вказуючи, якщо була б можливість прожити цей день вдруге, які зі своїх вчинків він залишив би без змін, які не вчинив зовсім, а якісь змінив. Аналогічно першій частині експерименту випробуваного запитують про вільність / невільних скоєних вчинків, просять ще раз розкласти колірні ряди і проасоціювати кожен з описаних учинків з одним з квітів.

Отримані результати дозволять зробити висновок про те, чи можна виявити вплив досвіду особистісного вибору на уявлення про свободу, і якого характеру будуть ці зміни. При отриманні позитивних результатів планується розробка методу для подолання почуття несвободи і підвищення рівня внутрішньої свободи людини.

Мар`їнська Е.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!