Психологічні чинники розвитку емоційного інтелекту у студентів вузу

Рефлексія і управління емоціями є одними з найважливіших умінь фахівців, які працюють з людьми. Тому для студентів, які здобувають освіту в області медицини і психології, основним завданням є розвиток якостей, які включає в себе поняття емоційного інтелекту. Компоненти емоційного інтелекту розглядаються в літературі як ментальні здібності, які можуть формуватися і удосконалюватися незалежно від віку та індивідуальних особливостей.

Таким чином, виділення психологічних чинників, які є передумовами до їх розвитку, має важливе прикладне значення. Залежно від напрямку навчання фахівців-психологів і медичних працівників, підвищуючи деякі психологічні характеристики, можна впливати на розвиток емоційного інтелекту ще на етапі професійної підготовки. Таким чином, нами була поставлена проблема взаємозв`язку психологічних чинників: рефлексії і осмисленості життя на розвиток емоційного інтелекту.

Для проведення дослідження ролі психологічних чинників на розвиток емоційного інтелекту нами був використаний наступний вимірювальний інструментарій: тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д. А. Леонтьєва, методика Карпова А. В. "діагностика рефлексії", методика оцінки емоційного інтелекту Н. Холла. Для вивчення взаємозв`язку психологічних чинників з компонентами емоційного інтелекту ми використовували план многомерно кореляційного дослідження, а для вивчення динаміки показників протягом навчання і порівняння їх на різних факультетах кореляційний план порівняння двох груп.

Для статистичної обробки використовувався коефіцієнт рангової кореляції r-Спірмена і U-критерій Манна-Уїтні для порівняння двох незалежних груп. У дослідженні взяли участь 247 студентів Курського медичного університету другого і п`ятого курсів факультетів лікувального, фармацевтичного та клінічної психології.

В результаті проведеного дослідження були отримані наступні дані: при високому рівні загального показника осмисленості життя спостерігаються високі показники всіх компонентів емоційного інтелекту. Високі показники локусу контролю-Я відповідають високим показникам самомотивації (р = 0,0012), управління своїми емоціями (р = 0,000000), розпізнавання емоцій інших людей (р = 0,0041), що свідчить про те, що здатність контролювати свою життя і приймати самостійні рішення взаємопов`язана з самовладанням і мотивацією власними переконаннями, а також здатністю до розуміння сторонніх емоційних станів і реакцій. Емоційна обізнаність студентів тим вище (р = 0,00043), чим вище рефлексивність, т. Е. Можливість поглянути всередину себе дозволяє визнати помилки, а також побачити інші ситуації.

Високі показники емоційного інтелекту пов`язані також з смисложиттєвими орієнтаціями "Мета в житті" і "Процес життя". Виявлена позитивна і високо значуща кореляція орієнтації на майбутні цілі і уявлення з показниками самомотивація (р = 0,000031), емпатія (р = 0,047), розпізнавання емоцій інших людей (р = 0,000392), а також управління своїми емоціями (р = 0,000024), що ми розуміємо як прогнозування наслідків та співвіднесення їх з установками на майбутнє, орієнтацію на важливість емоційних контактів в майбутньому. Виявлено взаємозв`язок всіх показників емоційного інтелекту на високому рівні значущості з орієнтацією на процес, що говорить про те, що свідомість справжніх і ситуативних емоційних контактів сприяє підвищенню контролю за своїми емоційними реакціями і спостереження за емоціями інших людей.

В результаті проведеного дослідження ми прийшли до висновку, що розвиток емоційного інтелекту при підготовці фахівців-психологів і лікарів різного профілю може відбуватися за допомогою роботи над рефлексивностью і підвищенням рівня свідомості життя. Інтеграція особистого емоційного досвіду в такому випадку буде сприяти розширенню меж професійних навичок, профілактики емоційного вигорання і збереженню адаптивності власної поведінки.

Афанаьсева А. С.

Селін А. В.