Психолого-педагогічні умови розвитку соціального інтелекту студентів

Студентам як майбутнім фахівцям необхідно володіти не тільки відповідною системою знань, професійних умінь і навичок, а й вміти конструктивно входити в нове соціальне простір професійного колективу. Крім того, високий рівень професійно-особистісного розвитку майбутніх педагогів і психологів не може бути досягнутий без розвинених соціальних умінь і навичок, комунікативних здібностей та успішності в побудові діалогу. Відповідно, розвиток соціального інтелекту студентів в період професійного навчання (в контексті спеціально створених умов) набуває істотну значимість.

При розгляді умов розвитку соціального інтелекту студентів ми спиралися на положення Д. В. Ушакова про можливість розвитку соціального інтелекту при наявності внутрішньої інтенції особистості і вольових зусиль, званих вченим розподілом потенціалу.

М. І. Бобнева як умову становлення соціального інтелекту розглядає постійне включення людини в певну соціальну спільноту через інтенсивну комунікацію. Стосовно до студентського віку це означає включеність у взаємодію з однолітками і компетентними фахівцями (викладачами і практичними психологами). Разом з тим лише формальною включеності в певну соціальну спільність недостатньо - потрібна активна участь в системі міжособистісних відносин.

Г. А. Ковальов і В. А. Іллічова відзначають актуальність суб`єктних відносин в системі "педагог-який навчається", які передбачають орієнтацію на індивідуальну неповторність кожного із суб`єктів. Тільки тоді, як стверджує Л. М. Мітіна, можливо особистісне взаємозбагачення. У разі заохочення викладачами протилежної позиції у студентів може спостерігатися дефлексія (ухилення від контакту з собою і оточуючими), яка виступає, згідно Ф. Перлз, механізмом зриву контакту і, отже, перешкоджає розвитку соціальної інтуїції особистості і накопичення соціального досвіду.

М. А. Лукичева в якості умов розвитку соціального інтелекту студентів пропонує навчання розумінню об`єктивно-предметного і суб`єктно-особистісного контексту ситуації взаємодії, орієнтацію ситуації педагогічної взаємодії на розвиток здатності студентів до ідентичності, інтелектуальної та особистісної рефлексії. Тому умовою розвитку соціального інтелекту студентів слід розглядати психологічно сприятливу атмосферу на занятті, що сприяє розвитку і прояву їх товариськості і допитливості.

Як вказує М. Боуен, важлива розмежована емоційного та інтелектуального функціонування особистості і, як показує аналіз літератури з проблеми сутності соціального інтелекту, спрямованість дидактичних методів на її формування у студентів, т. Е. На недопущення потрапляння розумових процесів під владу емоцій. Наявність цієї умови важливо у зв`язку з тим, що юнаки та дівчата, які не здатні розділити емоції і розум, в такій же мірі не здатні відокремити свої емоції від емоцій інших. Отже, для розвитку соціального інтелекту студентів необхідно виключення конгломерату емоційного єдності не тільки студентів групи, студентів і викладачів, а й членів сім`ї.

З огляду на теорію Р. Стенберг, розвитку соціального інтелекту сприяє імпліцитне навчення, а відповідно до теорії соціального навчання А. Бандури - навчання через спостереження. В контексті освітнього середовища вузу це положення означає виключення стереотипів і упереджень з демонстрованих викладачем моделей поведінки, зразків емоційного реагування. Домінантне становище займає досвід живого безпосереднього взаємодії в порівнянні з книжковим знанням. Отже, для розвитку соціального інтелекту студентів кращі тренінгові заняття.

Ми дотримуємося позиції Д. В. Ушакова про те, що при виділенні умов розвитку соціального інтелекту доцільно акцентувати увагу на розширенні внутрішнього досвіду особистості, т. Е. Досвіду переживань, бажань, фантазій, які, можливо, ніколи не проявилися б у поведінці людини.

Таким чином, в вузі повинна бути створена багатовекторна, варіативна система навчання в плані включення студентів в різні види діяльності, реальні або змодельовані професійні ситуації, що розширюють уявлення студентів про свій внутрішній світ і можливих переживаннях в різних ситуаціях.

Яценко Тетяна Євгенівна