Освітнє середовище вузу: психолого-педагогічні аспекти аналізу

Поняття "освітнього середовища" активно розробляється в науковій літературі, проте має неоднозначне тлумачення. Так, вона виступає як фактор освіти і розвитку особистості, як умова функціонування гуманістично-орієнтованої педагогічної системи, як засіб виховання і соціалізації особистості учня (В. І. Слободчиков, Н. Б. Крилова, Ю. С. Мануйлов, Л. Л. Редько, В. Козирєв та ін.). Разом з тим явно відчувається недостатність психологічного знання про механізми взаємодії учнів і освітнього середовища, відсутність психологічних основ дослідження можливостей освітніх середовищ. Актуальною є задача виявлення можливостей освітнього середовища як джерело і фактора розвитку і становлення соціального, професійного та особистісного досвіду. Освітнє середовище вузу акумулює комплекс об`єктивних компонентів: навчально-інформаційне середовище (організація навчального процесу, технології, методи викладання та ін.) - соціальне середовище (професорсько-викладацький склад, адміністрація, соціальний склад студентів) - матеріальне середовище (технічна оснащеність вузу, естетичне оформлення приміщень, умови проживання та ін.) і суб`єктивні характеристики учасників освітнього процесу (способи межсуб`ектной взаємодії, сприйняття середовища і ін.). Цілісність освітнього середовища вузу обумовлюється єдиною метою і спільністю функціонування організації, яка забезпечується взаємодією структурних елементів між собою і з оточуючими середовищами (освітнім середовищем регіону, професійним середовищем).

Цінність середовищного підходу полягає саме в тому, що він дозволяє комплексно врахувати всі фактори, що впливають становлення і розвиток учня в освітньому процесі. З психологічної точки зору, вплив компонентів вузівського середовища переломлюється крізь призму особистості студента, обумовлюючи факт, що ступінь їх впливу на успішність розвитку і професійного становлення учня може істотно варіюватися в залежності від цілого ряду його психологічних характеристик (включаючи особливості темпераменту, емоційної сфери, когнітивної сфери , здібностей, характеру мотивації навчальної діяльності, самооцінки та ін.). Таким чином, специфіка психологічного підходу полягає в тому, що він не розриває єдність суб`єкта і середовища. Чим більше і повніше суб`єкт використовує можливості середовища, тим більше він є суб`єктом саморозвитку, одночасно і продуктом і творцем свого середовища.

Серед емпіричних досліджень інтерес представляють роботи, присвячені вивченню сприйняття освітнього середовища вузу суб`єктами освітнього процесу. Ряд робіт присвячений оцінці (експертизі) вузівського середовища за параметрами, запропонованим В. А. Ясвіна (1994): широта, інтенсивність, модальність, ступінь осознаваемости і стійкість, емоційність та ін. І. Л. Васюков та ін. (2004) показав, що існують різні уявлення студентів і викладачів на освітнє середовище їхнього навчального закладу (ЧДУ). Так, на думку викладачів, студенти явно недооцінюють існуючий потенціал вузу в частині формування активної та вільної особистості.

У той же час, на думку студентів, викладачі недооцінюють жорсткість впливу на них системи формального навчання і виховання. М. С. Волохонська (2007) провела дослідження переживання студентами лекційних та практичних занять, показавши їх якісні відмінності: на лекціях негативні емоції в основному пов`язані з тим, що студентам "нудно", а на практичних заняттях - з тим, що від студентів вимагається проявляти організовану активність і відповідати за її наслідки. Питання сприйняття освітнього середовища перегукуються з концепцією середовища як місця людського існування К. Норберга-Шульца. Студент не просто проникає в навколишній світ, але осягає різні світи, які є відображенням сучасного і минулого людського досвіду, акумульованого в даному конкретному вузі. Як інтегративної суб`єктивної цінності виступає сприйняття людиною освітнього середовища навчального закладу як "своєї". Образ включає психоемоційні характеристики навчального закладу, викликає у студента певні асоціації і надає опосередкований вплив на його поведінку.

Таким чином, аспект сприйняття освітнього середовища її суб`єктами є важливим компонентом, який слід враховувати при проектуванні розвиваючої освітнього середовища вузу.

Москвичева Н. Л.