Умови формування особистості майбутнього психолога

У науковій літературі є різні підходи до визначення поняття "умова". З точки зору філософії "умова" трактується як категорія, що виражає відношення предмета до навколишніх явищ, без яких він існувати не може. У філософському словнику поняття "умова" розуміється як "те, від чого залежить щось інше-як суттєвий компонент комплексу об`єктів (речей, їх станів, відносин, і т.д.), з наявності якого з необхідністю випливає існування даного явища" - умови складають те середовище, обстановку, в якій явище виникає, існує і розвивається.

У своїй роботі ми будемо керуватися тезою, що психолого-педагогічна умова є істотним компонентом педагогічного процесу, який включає в себе: зміст, методи, організаційні форми навчання і виховання, і паралельно з цим орієнтованого на тісну взаємодію з внутрішнім світом студентів. Таке розуміння суперечить іншим його інтерпретацій, які розроблені в науках - філософії, психології та педагогіці. У нашому дослідження психолого-педагогічні умови будуть розумітися як діючі елементи педагогічної системи, що забезпечують досягнення конкретної психолого-педагогічної мети.

Розглянемо проблему необхідності і достатності психолого-педагогічних умов. З філософської точки зору важливими є "умови, які представлені кожен раз, коли має місце обумовлюється явище", достатніми умовами називають "повний набір необхідних умов, з яких не можна виключити жодного компонента, не порушивши обумовленості, і до якого не можна додати нічого" ( філософський енциклопедичний словник).

У психолого-педагогічній літературі, відповідно, теж ставиться проблема про необхідні і достатні умови. Під необхідними умовами вчені розуміють істотний компонент комплексу заходів психолого-педагогічного процесу, з наявності якого з необхідністю випливає існування педагогічного явища. Необхідні і достатні умови - це умови досягнення мети, без виконання яких вона свідомо не може бути досягнута.

В ході виявлення комплексу психолого-педагогічних умов, що сприяють формуванню рефлексивної готовності студентів вузу до професійної діяльності, ми враховували вплив наступних об`єктивних чинників:

- соціального замовлення суспільства системі вищої освіти в аспекті досліджуваної проблеми;

- специфіки і можливостей формування рефлексивної готовності студентів вузу до професійної діяльності;

- системно-функціональних характеристик моделі формування рефлексивної готовності до професійної діяльності;

- необхідності реалізації особистісно-орієнтованого підходу.

У зв`язку з цим в ході дослідження нами виділено комплекс психолого-педагогічних умов, ефективно впливає на формування особистості майбутнього психолога до рефлексивної діяльності:

- оптимізація освітнього процесу, включаючи рефлексивну спрямованість у викладанні психолого-педагогічних дисциплін;

- ініціювання рефлексивного потенціалу студентів за допомогою спеціальних технологій (форми, методи, рефлексивні практикуми, рефлексивні тренінги і т.д.);

- створення рефлексивного середовища, що визначає процес оволодіння рефлексивної культурою (курси з теорії рефлексивного мислення, навички саморефлексії і спільні рефлексивні процеси, формування розуміння цінності і необхідності рефлексивної діяльності, показ практичної значущості саморефлексії і спільної рефлексії в повсякденній практичній роботі);

- сформованість ціннісних орієнтацій особистості майбутнього психолога, здатність до саморозкриття.

Сучасний етап розвитку суспільства вимагає від студентів вищих навчальних закладів високої соціальної компетентності, яка включає в себе навички соціальної адаптації, соціальну активність, що поєднується зі збереженням своєї індивідуальності, сформованої рефлексивної готовністю, розвиненою мотивацією на саморозкриття, самопред`явленіе і саморозвиток. Тільки весь цей комплекс виводить особистість на рівень соціальної творчості.

Баженова Н.Г.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!