Психолого-педагогічні умови подолання псевдодуховності

Актуальність нашого дослідження визначається тим, що вивчається проблема освіти категорії псевдодуховності і умов подолання псевдодуховності пов`язано з професійною діяльністю майбутніх педагогів-психологів. Дана проблема подолання псевдодуховності має соціальне (формує ціннісно-смислові відносини), наукове (служить засобом пізнання критеріїв освіти псевдодуховності) і практичне (формує педагога-психолога, який володіє технологіями роботи з проблеми) значення. Узагальнюючи теоретичні наукові підходи щодо проблеми подолання псевдодуховності, ми прийшли до висновку, що це складне смислове психологічну освіту в особистості, яке може характеризуватися як якість особистості і яке визначається суб`єктивної спрямованістю в системі духовного розвитку.

Виходячи з узагальнення, ми визначаємо значення, що псевдодуховність - ілюзорне сприйняття реальності, розбіжність між видимістю і сутністю, зміна духовної структури особистості шляхом гіперболізації значущості цінності свого власного Его, ознака втрати особистістю її суб`єктивних якостей і її виродження, глобальний розрив між внутрішнім світом людини і зовнішнім життям. Це пов`язано з порушенням рівнів єдності, в якій, з одного боку, цілі та засоби, а з іншого боку, "належне" і "бажане". Основна причина полягає в неможливості діяти за моральними принципами в аморальної обстановці. У такому випадку його внутрішні переконання, особистісна цілісність починає втрачати стабільність, духовність замінюється всіляких сурогатом, або псевдодуховність.

Псевдодуховність - інтегральне психологічне утворення особистості, що включає сукупність ставлення до світу, до людей, до себе, до праці, до сім`ї, до забобонів, ворожінням, астрології, віруваннями, позитивне прийняття традиційної релігійної позиції, яке містить емоційну, когнітивну, поведінкову складові.

Дане дослідження дозволило нам виділити ряд психолого-педагогічних умов до успішного подолання псевдодуховності: формування науково-релігійних понять-зниження рівня тревожності- зниження рівня внутриличностной конфлікності- формування комунікативних якостей особистості в системі "суб`єкт-суб`єкт" через діалогічне спілкування-самоактуалізація особистості. Виділені умови реалізуються в процесі вивчення розробленого спеціального курсу "Психологія релігії".

Основні цілі даного курсу: формування цілісної системи сприйняття, духовно-морального стрижня особистості, стійких понять, переконань, категорій сенсу, вери- напрацювання потенціалу суб`єктивно-ціннісного осмислення дійсності, категорій оцінки та самооценкі- моделей реагування на стрес фактори-досягнення внутрішнього покаяння, що призводить особистість до очищення совісті, розвитку співчуття, терпимості, любові до ближнього і ін., в процесі вивчення якого реалізуються такі завдання:

1) Визначення понять духовності і псевдодуховності на основі аналізу конфесійної приналежності, вірувань, забобонів і т.д.

2) Усвідомлення особистої псевдодуховності через дослідження суб`єктивної картини світу.

3) Реалізація психолого-педагогічних умов успішного подолання псевдодуховності.

4) Створення методологічної бази для роботи студентів-психологів з проблеми псевдодуховності.

Результатом вивчення спеціального курсу "Психологія релігії" є підвищення усвідомленості різних компонентів духовності, суб`єктивне психо-емоційне благополуччя, оптимістична картина образу світу.

Кіржанова Л.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!