Сучасна освітнє середовище і світосприйняття школярів

Світ, в якому живе сучасна людина, все більш динамічно і радикально змінюється. Ці зміни зачіпають глобальний, регіональний і локальний рівні і пов`язані з революційними перетвореннями в сфері науки, культури, техніки, економіки та т.д.

Зміни, що починаються і розгортаються в суспільстві, знаходять продовження в системі освіти. Освітнє середовище (ОС), будучи частиною соціокультурного середовища, також зазнає змін. У зв`язку з цим виникає цілий ряд питань, що мають принциповий характер для розвитку дитини, всієї системи середньої освіти.

Які зміни відбуваються в соціокультурній (освітньої) середовищі школи? Як ці зміни впливають на розвиток дітей та підлітків? Які можливості педагогів з проектування оптимальної освітнього середовища?

ОС включає три взаємопов`язаних рівня: глобальний, регіональний і локальний. До глобального рівня можна віднести загальнолюдські тенденції розвитку культури, економіки, освіти-до регіонального (рівень країни або великих регіонів) освітню політику, тенденції культури та освіти, засоби масової інформації-до локального освітня установа, найближче оточення дитини, сім`ю. Локальна ОС може бути розглянута як система, що включає особливості мікрокультури, спілкування, зміст освіти, особистість педагога, методику навчання і виховання, естетичну організацію життєвого простору і багато іншого.

Очевидно, соціокультурна ОС в значній мірі впливає на людину, його сприйняття світу і ставлення до нього. Соціокультурна ОС задає спосіб життя, під впливом якого формуються установки, цінності та стереотипи. У міру розвитку світосприйняття людини відбувається і зворотний вплив структур світосприйняття на цінності і культуру середовища.

Світосприйняття людини є складною структурою, що утворює цілісний простір, що позначається опозицією відносин, що характеризуються понятійно-логічної і ціннісно-смисловий домінантою, спрямованих на навколишній світ і власне "Я", що є усвідомленими і неусвідомленими. Світосприйняття поняття ширше, ніж менталітет, воно включає рефлексію, ставлення, самопізнання і багато іншого.

Питання впливу соціокультурного середовища на світосприйняття дитини має важливе значення для педагогіки, яка ставить своїм завданням сформувати і розвинути у вихованців не тільки конкретні знання, а й загальне розуміння світу природи, суспільства і самої людини, що живе в цьому світі.

Названими обставинами пояснюється актуальність визначення теоретичних основ і створення моделі впливу сучасної ОС і життєдіяльності школярів в процесі здобуття середньої освіти на становлення їх світосприйняття.

В даний час проявляється необхідність розробки нового напряму в рішенні проблеми розвитку сучасної освіти, а саме створення ОС, оптимальної для розвитку світосприйняття школярів в різних соціокультурних умовах, розробка теоретичної концепції взаємовпливу шкільної ОС і соціокультурного оточення, а також впливу освітнього середовища на структури світосприйняття школярів різних вікових груп. Важливо розкрити основні тенденції та психолого-педагогічні закономірності в становленні світосприйняття школярів в процесі їх освіти і життєдіяльності.

Це дозволить розробити науково-практичні походи до конструювання ОС, що включають характеристику основних етапів такої роботи, представити рекомендації для керівників освіти різних рівнів щодо оптимізації освітнього середовища школяра, розробити критерії, показники та діагностичні методики визначення ефективності освітнього середовища, її відповідності потребам розвитку школярів. Такі дослідження допоможуть розробити методики, за допомогою яких педагог отримує можливість вивчення особливостей світосприйняття школярів-визначити соціально-педагогічні умови, що впливають на розвиток світосприйняття школярів-розробити і впровадити в практику розвитку середньої освіти систему методичних матеріалів по ряду важливих проблем (проектування ефективної освітньої середовища для різних типів освітніх установ-вивчення успішності розвитку світосприйняття школярів залежно від освітнього середовища школи-вдосконалення професіоналізму педагогів, їх психолого-педагогічної готовності до участі в зміні освітнього середовища та ін.).

Тимофєєв Ю.Т., Тарасов С.В.