Взаємозв`язок показників соціальної адаптації з соціальними відносинами і інтелектуальним розвитком у юнаків

Процес розвитку соціальної адаптації виражається не тільки в кількісному зростанні характеризують його показників, а й у зміні характеру взаємозв`язків між ними. Так як соціальна адаптація є інтегральною характеристикою благополуччя особистісного розвитку, то наше дослідження було присвячено виявленню того, якою мірою соціальна адаптація взаємопов`язана з особливостями соціальних відносин і інтелектуальним розвитком у юнаків. Для виявлення інтегральних зв`язків був проведений кореляційний аналіз

У групі хлопчиків 12-13 років, які не займаються спортом, відсутні кореляційні зв`язки показників соціальної адаптації та інтелектуального розвитку. Це, можливо, пов`язано з тим, що значимі відносини сприймаються підлітками не так інтелектуально, скільки емоційно. Дані кореляційного аналізу свідчать про залежність соціальної адаптації хлопчиків молодшого підліткового віку від підтримки оточуючих, перш за все батьків. Негативні кореляції показника потреби в радах з показником соціальної адаптації свідчать про недостатній упевненості хлопчиків в собі, характерною для підліткового віку.

Кореляційні зв`язки в групі хлопчиків-спортсменів 12-13 років менше, ніж в групі хлопчиків, які не займаються спортом. Найбільш велике кількість кореляційних зв`язків показників взаємовідносин з соціальним оточенням і ескапізмом. Такого роду кореляційні зв`язки встановлені як в групі хлопчиків-спортсменів 12-13 років, так і в групі хлопчиків, які не займаються спортом. Але, якщо в групі не займаються спортом ці зв`язки негативні, то у спортсменів вони мають позитивні зв`язку. Це означає, що в групі не займаються спортом, ніж міцніші стосунки з батьком, ніж більш підлітки впевнені в раді і захисту, тим менше діти схильні до ескапізму. У групі хлопчиків-спортсменів 12-13 років ми спостерігаємо, що, чим більша потреба в раді і захисту, тим вище рівень ескапізму. Це означає, що потреба в радах і захисту задовольняється недостатньо, що і веде до відходу від вирішення власних проблем. Складається враження, що спортсмени відчувають себе менш захищеними, ніж що не займаються спортом.

Ще більш помітні відмінності кореляційних зв`язків показників соціальної адаптації, взаємовідносин з соціальним оточенням і інтелектуальним розвитком у юнаків 20-24 років, що займаються і не займаються спортом.

У юнаків 20-24 років, які не займаються спортом, ми спостерігаємо відсутність позитивних кореляційних зв`язків показників соціальної адаптації та значущості однолітків. Це говорить про те, що з віком юнаки більш автономні у відносинах зі значимими іншими, хоча і готові радитися з ними, цінувати їх допомогу і захист. У юнаків 20-24 років, на відміну від підлітків, відзначається тільки позитивний коефіцієнт кореляції успішності виконання тесту Равена і показників соціальної адаптації. Це можна розцінити як наслідок того, що розвинений інтелект в юнацькому віці стає ресурсом адаптації, зміцнює впевненість в собі і забезпечує емоційний комфорт.

У юнаків-спортсменів 20-24 років більш численні позитивні кореляційні зв`язки показників соціальної адаптації з показниками як значущості однолітків, так і значущості батьків, а також перевагу товариських, "дорослих" відносин з найближчим соціальним оточенням.

Важливо відзначити, що у юнаків-спортсменів ми спостерігаємо велику кількість кореляційних зв`язків між показниками соціальної адаптації та показниками значущості сімейного оточення. Пояснити це можна наслідок ранньої професіоналізацією, в яку були включені юні спортсмени. Наявність кореляційних зв`язків показників потреби в радах, в довірчих відносинах, в розумінні, в допомоги та захисту з показниками "адаптованість", "самоприйняття", "емоційна комфортність" говорить про відносини юнаків-спортсменів до близьких людей як до джерела психологічної підтримки. Перевага спортсменами більшою мірою сімейного оточення можна розцінити як наслідок конкуренції у взаєминах з однолітками і звуження кола спілкування з-за зростання тренувальних і змагальних навантажень.

Всі виявлені кореляційні зв`язки у віковій групі юнаків-спортсменів підтверджують отримані в інших групах дані про те, що включення в спортивне вдосконалення, залучення до специфічного для спорту способу життя кілька видозмінює картину вікового розвитку.

Пархоменко Є.О.