Психологічна готовність юнаків до професійної спортивної діяльності

З прийняттям постанови Ради міністрів СРСР в 1988 р в нашій країні було офіційно зареєстровано таке явище, як "Професійний спорт". За минулі 20 років професія "спортсмен" зайняла своє місце серед інших і при загальних рисах з іншими видами професійної діяльності має свою специфіку. Однак досліджень, присвячених цьому новому виду професійної діяльності не досить. Зокрема, мало досліджений такий аспект, як готовність до професійної спортивної діяльності.

Готовність до професійної діяльності прийнято розглядати в зв`язку з трьома основними етапами професійного становлення особистості: початком навчання в школі, початком отримання професійної освіти і початком професійної діяльності (Л. І. Божович,

A. В. Запорожець). В рамках спортивної діяльності система професійного становлення особистості має свої особливості, що, безумовно, накладає свою специфіку на розвиток спортсмена як майбутнього професіонала. Дослідниками виділяються різні компоненти готовності до професійної діяльності, в основному це мотиваційний, вольовий і когнітивний компоненти (М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибовіч, П.А. Рудик), які і були розглянуті в даному дослідженні. В якості емпіричної бази виступили дані діагностики спортсменів - футболістів підліткового і юнацького віку - учнів ДЮСШ "Рубін" м Казані (50 осіб). Для визначення ступеня готовності до професійної спортивної діяльності використовувалися оцінки експертів, в якості яких виступили тренери ДЮСШ "Рубін". Відповідно до експертних оцінок були виділені 3 групи спортсменів: мають високі, середні і низькі оцінки професійної готовності. Одночасно діагностували мотивація заняття спортом (методика

B. І. Тропіннкова), здатність до самоврядування (методика М.М. Пейсахова), наполегливість (методика Є.П. Ільїна, Є. К. Фещенко), професійна самооцінка (методика А.І. Пуні), також була розроблена спеціальна анкета.

Результати кореляційного аналізу досліджуваних показників виявили, що у вибірці спортсменів з низькими експертними оцінками взаємопов`язаність діагностованих компонентів менш виражена, ніж у вибірках із середніми та високими експертними оцінками. Слід зазначити, що саме взаємопов`язаність компонентів часто відзначається як критерій сформованості готовності до професійної діяльності. Структура взаємозв`язків відрізняється між собою, як кількістю зв`язків, так і їх характером: при аналізі зв`язків показників когнітивного компонента було виявлено, що у вибірці з низькими експертними оцінками професійна самооцінка тісно пов`язана з мотивами спортивної діяльності: пізнання, підвищення престижу, естетичного задоволення і потреби в гострих відчуттях, потребою у схваленні, коллектівісткой спрямованістю. У той час як у вибірці спортсменів з високими експертними оцінками виявилося, що чим вище професійна самооцінка, тим більш виражена здатність знаходити критерії досягнення мети. При аналізі взаємозв`язків вольового компонента інтерес представляють зв`язки показника "планування": виявилося, що у вибірці спортсменів з високими експертними оцінками розвитку планування не сприяють такі мотиви спортивної діяльності, як мотиви спілкування, прагнення до отримання матеріальних благ, естетичного задоволення і потреби в гострих відчуттях, потреби в схваленні. У вибірці з низькими експертними оцінками розвитку планування не сприяють такі мотиви спортивної діяльності, як прагнення до пізнання і потреба в схваленні.

В результаті аналізу емпіричних результатів було виявлено, що з підвищенням експертної оцінки структура мотивації стає більш пов`язаної, структура показників волі також в цілому інтегрується. У більш професійно готових спортсменів більшою мірою виражена взаємозв`язок між мотивацією спортивної діяльності та мотивацією професійної спортивної діяльності, що може означати розгляд ними спортивної діяльності як майбутньої професійної.

Дані проведеного дослідження в загальному вигляді підтверджують експертні оцінки готовності до професійної діяльності. Для вирішення завдань професійного відбору необхідна об`єктивна діагностика ступеня готовності до професійної спортивної діяльності. Умови професійного відбору не завжди дозволяють врахувати експертні оцінки тренерів. Отримані результати дозволяють запропонувати батарею тестів, адекватних поставленій задачі.

Матушанская А.Г.