Дослідження структури детермінант професійної самореалізації

В сучасних умовах якісно новим чином вирішується проблема розвитку і використання людських можливостей, так як пред`являються більш високі вимоги до самостійності, ініціативи, підприємливості людини. Цим пояснюється підвищення інтересу до проблеми самореалізації фахівців різних областей.

Основами робіт з проблем самореалізації в нашій країні виступили праці В.М.Бехтерева, А.Ф.Лазурский, М.Я.Басова, Б.Г.Ананьев-єва. Багато вітчизняних дослідників відзначають важливість інтегральних характеристик комплексу детермінант в структурі самореалізації, розглядаючи їх не як суму окремих входять до неї властивостей, а як нову систему зв`язків між ними.

Самореалізація особистості в цілому детермінована смисложиттєвими і ціннісними орієнтаціями. Мотиваційно-смислові механізми надають певний вплив на самореалізацію особистості в зв`язку з їх безпосередньою включеністю в регуляцію життєдіяльності. У структурно-функціональної моделі самореалізації Л.А.Коростилевой підкреслюється значення ієрархічності і багаторівневості мотиваційно-смисловий компоненти самореалізації.




Поряд з мотиваційно-смислової компонентою в структуру детермінант самореалізації включена і адекватність образу світу. В аспекті професійної самореалізації це явище можна позначити як адекватність представлення про свою діяльність, про тих особистісних якостях і вимоги, що пред`являються до суб`єкта, що забезпечують успішне функціонування в даній області.

У професійному самовизначенні особливо важлива здатність співвіднести своє "Я" з тими соціальними вимогами, які передбачає обрана професія. Особливу роль в цьому процесі відіграє самооцінка як складова "Я концепції". Саме вона визначає успішність професійного становлення. Самореалізація процес, в який залучена особистість, і сприймається іншими результат. В якості критеріїв професійної самореалізації виділяють оцінку з боку оточуючих (зовнішній критерій) і задоволеність працею (внутрішній критерій).

Нами проведено дослідження, мета якого - виявлення зв`язку ступеня інтегрованості структури професійної самореалізації з зовнішньою оцінкою успішності діяльності. У дослідженні взяло участь 50 осіб, які займаються бухгалтерської діяльністю. На основі оцінки керівника (як зовнішнього фактора) вибірка була підрозділена на три групи, рівні за кількістю: "успішні", "середні" і "неуспішні".

Результати, отримані в процесі аналізу даних, показали, що найбільш цілісною, інтегрована структура професійної самореалізації "успішні" (за оцінкою керівника) колективів. Мотиваційно-смислова компонента професійної самореалізації даної групи має вигляд складної, багаторівневої структури, в яку включені майже всі досліджені мотиви, в той час як в структурах двох інших груп представленість мотивів значно менше і не так тісні взаємозв`язки між ними. Треба відзначити, що в першій групі домінує результуюча смислова орієнтація мотивів, що означає більш високий рівень активності. У той час як в "середній" і третьої "неуспішної" групах переважає процесуальна. Це говорить про обмеженість активності заданими рамками діяльності, де відбувається свого роду редукція активності мети діяльності на саму діяльність.

Професійне визначення та професійна самооцінка у всіх групах пов`язані з мотиваційною структурою, але достовірних відмінностей не виявлено. Також не було отримано достовірних відмінностей за показниками задоволеності працею. Ні в групі "успішні", ні в групі "неуспішні" дані параметри не включені в структуру професійної самореалізації. Безумовно, зовнішня оцінка (визнання з боку інших) грає важливу роль в професійній самореалізації, але разом з тим роль внутрішнього чинника залишається не ясна. Надалі, очевидно, варто більш детально розглянути роль параметра задоволеності працею в структурі професійної самореалізації, для чого слід виділити цей показник як основоположний при створенні вибірок, а також врахувати параметр зовнішньої оцінки як з боку керівника, так і колег.

Лукіна Е.А.


Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

» » Дослідження структури детермінант професійної самореалізації