Сфери самореалізації, методологічний аспект

До проблеми самореалізації в сучасному суспільстві підвищений інтерес, і це пов`язано з тими вимогами, які висуває сучасне суспільство, яке вимагає від людини такої здатності, як здатність до саморозвитку, а це, в свою чергу, обумовлено соціально-економічними умовами. І для того, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринку праці, треба постійно самовдосконалюватися за обраною професійної лінії.

Під "самореалізацією" розуміють те, що людина самореалізується тоді, коли вводить особисте несвідоме в власну свідомість і таким чином розширює особистісну сферу (Юнг). У свою чергу психолог і вчений Маслоу виходив з власної потребностно-мотиваційної теорії, а Роджерс описує генезис прагнення до самореалізації. Єдиний момент, який об`єднує вище згадані теорії, це те, що людина прагне вийти як на ментальному, так і на поведінковому рівні за межі вже наявного досвіду.

В результаті теоретичного аналізу, нами було виявлено недолік робіт, присвячених вивченню сфер самореалізації, і за допомогою, створеного нами опитувальника, ми спробували виявити сфери самореалізації. Опитувальник містив три питання: перше два, автобіографічних (стать і вік), третє питання звучало так: "У яких життєвих сферах Ви хотіли б самореалізуватися?".

У дослідженні брали участь 64 людини у віці від 15 до 58 років, серед них 47 осіб жіночої статі і 17 - чоловічої, середній вік випробовуваних 28,6 років.

Аналіз відповідей, який проводився за допомогою контент-аналізу, дозволив виявити 12 сфер самореалізації: робота, сім`я, духовне і особистісний розвиток, кар`єра, хобі, батьківство, освіту, мистецтво, спорт, дружба, любов, здоров`я (сфери перераховані в порядку переваги, п`ять останніх набрали однакову кількість балів).

Результати контент-аналізу були, в свою чергу, піддані факторному аналізу. Результати факторного аналізу наступні: отримано три фактори з сукупним вагою не менше 60%. У перший фактор з найбільшою вагою увійшли показники "дружба" (0, 95) і "освіта" (0,85), а з найменшим - "кар`єра" (0,67) і "духовне і особистісний розвиток" (0,67) , "спорт" і "хобі" - увійшли в цей фактор з вагою (0,80), а "батьківство" як сфера увійшла з вагою (0,78). Дані змінні є, по суті, сферами самоствердження в діяльності. Показник "духовне і особистісний розвиток", який за своїм змістом навряд чи може бути віднесений до діяльнісного типу самоствердження, має низький (в порівнянні майже з усіма іншими) факторний вагу. На цій підставі цей фактор був позначений нами як фактор самореалізації в діяльності. Даний фактор описує 37,6% вибірки.

У другій фактор з найбільшою вагою увійшли показники сфер "здоров`я" (0,78) і "сім`я" (0,66), і в опозиції до них виявилася "робота" (мінус 0,51). Цей фактор умовно був названий нами соціальною самореалізацією. Другий фактор описує 11,8% вибірки.

Третій фактор включив змінні: "любов" (0,80) і "мистецтво" (0,70). Обидві сфери можуть бути умовно віднесені до особистісної сфері, а точніше, до духовної частини самореалізації - особистісно-духовній сфері. В цей фактор увійшли 10,5% вибірки. Таким чином, в результаті факторного аналізу виділили три групи сфер самореалізації - діяльнісної, соціальну, особистісно-духовна.

Крім того, нами був розроблений опитувальник на основі вже виявлених сфер самореалізації, метою якого є визначення профілю самореалізації особистості і ступеня задоволення самореалізацією в тій чи іншій сфері. Далі, планується провести дослідження відповідно до поставлених нами завдань з використанням розробленого опитувальника.

Кузь Леся Володимирівна